Висновок науково-правової експертизи № _____
з питань стосовно належності бойового розпорядження до документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану, керівниками районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони
м. Київ 18 липня 2024 року
Цей висновок науково-правової експертизи підготовано на підставі Законів України «Про судову експертизу» та «Про наукову та
науково-технічну експертизу» від 10.02.1995 № 51/95-ВР, наказу Міністерства освіти і науки України «Про проведення державної акредитації фізичних та юридичних осіб на право проведення наукової та науково-технічної експертизи» від 12.01.2004 № 12, та звернення адвоката ____, що здійснює захист інтересів громадянина ______, із замовленням про проведення науково-правової експертизи стосовно належності бойового розпорядження до документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану, керівниками районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони.
У зверненні від __.07.2024 адвокат _______ просить надати висновок науково-правової експертизи з наступних питань:
- Чи належить бойове розпорядження до документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану, керівниками районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони?
- Чи врегульовано законодавчою та нормативною базою порядок винесення та затвердження бойових розпоряджень керівниками управлінь поліції охорони при виконанні функцій по охороні об’єктів права державної власності та критичної інфраструктури, які знаходяться на територіях (населених пунктах), які у день здійснення таких повноважень піддаються вогневому ураженню противника?
- Чи можлива видача наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану керівниками районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони за відсутності бойового розпорядження, на підставі інших документів, що підтверджують безпосередню участь поліцейських районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони у бойових діях або заходах?
- Чи належать до повноважень головного бухгалтера районного/міського відділення міжрайонного відділу Управління поліції охорони аналіз та перевірка документів, що підтверджують здійснення поліцейськими районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони безпосередньої участі у бойових діях або заходах?
На підставі Наказу по експертній установі від __.07.2024 №______, проведення експертизи доручено експерту, доценту, доктору філософії права, доценту кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, члену Науково-консультативної ради при Верховному Суді, експерту ТОВ «НІСЕ-ЕКСПЕРТИЗА» Єфімову Олександру Миколайовичу.
Висновок складено для подання до суду та інших установ. У Висновку експерт не здійснював оцінку доказів.
Експерт про кримінальну відповідальність згідно із ст.384 КК України
за дачу завідомо неправдивого висновку попереджений.
_______________ Олександр ЄФІМОВ
Нормативно-правові акти, документи та джерела, використані при проведенні науково-правової експертизи:
- Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456- VI;
- Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI;
- Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII;
- Положення про Національну поліцію, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877;
- Бойовий статут «Механізованих і танкових військ сухопутних військ Збройних Сил України» (частина ІІ, батальйон, рота), затверджений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 №605;
- Інструкція про особливості виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Управління державної охорони (УДО) України під час дії воєнного стану, затверджена наказом Управління державної охорони України від 05.09.2023 №766;
- Порядок виплати винагороди військовослужбовцям УДО України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений наказом УДО України від 11.07.2016 №201;
- Порядок виплати винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджений наказом Служби безпеки України від 09.03.2016 №115;
- Порядок виплати військовослужбовцям Служби безпеки України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», затверджений наказом Центрального управління Служби безпеки України від 05.09.2023 №357;
- Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 №775;
- Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 №59.
Алгоритм науково-правового дослідження
Цей науково-правовий висновок побудований за наступним алгоритмом:
- Дослідження «бойового розпорядження», що належить до документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану.
- Дослідження повноважень головного бухгалтера поліції охорони.
Дослідження «бойового розпорядження», що належить до документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану
Аналізуючи поняття «бойове розпорядження» насамперед варто звернутися до визначення поняття «документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди».
Зокрема, згідно з п.5 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.11.2022 №775 (в редакції від 28.11.2022, чинній на час виникнення правовідносин) (далі – Порядок №775), документами, що підтверджують безпосередню участь поліцейських у бойових діях та заходах, є:
наказ (у тому числі наказ на виконання бойового розпорядження);
доручення;
стройова записка;
рапорт поліцейського (доповідна записка) про безпосередню участь у бойових діях або заходах;
акт перевірки об’єкта на наявність вибухонебезпечних предметів або акт знищення (знешкодження) вибухонебезпечних предметів або таких, що їх нагадують;
звернення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про відселення людей із місць, небезпечних для проживання, плани проведення евакуації населення (обов’язкової евакуації окремих категорій населення), витяг з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» про виконання завдань диспетчера (оперативного чергового) про реагування на повідомлення (заяви) осіб про необхідність евакуації людей унаслідок збройної агресії;
графіки чергувань (розстановка нарядів поліції);
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
витяг з єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» або журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;
акт уповноваженого органу або посадової особи про залучення поліцейських із числа здобувачів освіти, відряджених поліцейських до безпосереднього виконання повноважень поліції;
інші документи, у яких містяться відомості про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником.
Натомість, відповідно до п.4 Інструкції про особливості виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Управління державної охорони (УДО) України під час дії воєнного стану, затвердженої наказом Управління державної охорони України від 05.09.2023 №766, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців УДО України у бойових діях або здійсненні заходів, визначених п.3 цієї Інструкції, є:
бойовий наказ (бойове розпорядження) начальника УДО України на виконання конкретного бойового завдання;
рапорт керівника структурного (зведеного) підрозділу (старшого передової групи) про участь у бойових діях або здійсненні заходів, в якому зазначаються відомості щодо суті виконуваних завдань (заходів), результатів участі у бойових діях або здійсненні заходів, населених пунктів, строків виконання бойових завдань або здійснення заходів та кожного військовослужбовця УДО України, який безпосередньо приймав участь у бойових діях або здійсненні заходів.
До документів, передбачених цим пунктом, додається один із наступних документів:
посвідчення про відрядження з відміткою про дату перебування військовослужбовця УДО України безпосередньо у районах ведення бойових (воєнних) дій та проставленою печаткою посадової особи органу (військової частини) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України;
витяг з журналу зведень службово-бойової діяльності підрозділу;
витяг з книги Служби (добовий журнал) для підрозділів охорони об’єктів.
Отже, бойове розпорядження (наказ) є одним з документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану. Проте чинне законодавство не встановлює винятковість бойового розпорядження як єдиної підстави для видання наказів про виплату додаткової винагороди для поліцейського.
Навпаки в нормативно-правових актах закріплено невичерпний перелік документів, у яких можуть міститися відомості про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником. Вказане дозволяє зробити висновок, що головною характеристикою документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським, є повнота та належність закріплення інформації про участь поліцейського в бойових діях або заходах, водночас незалежно від форми документа, в якому вказана інформація закріплена.
Вказаний висновок підтверджується і наведеними нижче положеннями нормативно-правових актів.
Згідно з п.16 підрозділу 1.2.3 «Підготовка бою (дій)» розділу 1 Бойового статуту «Механізованих і танкових військ сухопутних військ Збройних Сил України» (частина ІІ, батальйон, рота), затвердженого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 №605, постановка бойових завдань підрозділам здійснюється бойовим наказом (попередніми бойовими розпорядженнями), у ході бою – бойовим розпорядженням.
У бойовому наказі командир батальйону (роти) вказує:
у першому пункті – висновки з оцінювання противника;
у другому пункті – завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій батальйону (роти), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними;
у третьому пункті – бойове завдання батальйону (роти) та замисел бою (дій);
у четвертому пункті – після слова «наказую» ставляться бойові завдання штатним і доданим підрозділам: підрозділам першого, другого ешелону (резерву), підрозділам артилерії, ППО, іншим елементам бойового порядку та вогневим засобам;
у п’ятому пункті – витрата ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання;
у шостому пункті – час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу (способу дій);
у сьомому пункті – місце і час розгортання ксП та напрямок його переміщення, порядок передачі управління у випадку виходу з ладу ксП батальйону (роти).
У попередньому бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує: стислі відомості про противника; об’єкти і цілі, що уражаються в інтересах роти (взводу) засобами старшого командира; бойове завдання роти (взводу) зі ступенем деталізації, що відповідає визначеному замислу на час віддачі попереднього бойового розпорядження; основні заходи щодо підготовки до бою та час готовності до дій; час і способи доведення завдань та інші дані.
У бойовому розпорядженні командир батальйону (роти) вказує: висновки з оцінювання противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій роти (взводу); бойове завдання роти (взводу); час готовності до дій. При необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання батальйону (роти), сусідів та інші дані.
Усі накази, розпорядження і вказівки командира батальйону (роти) записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень.
За п.2 розділу 1 Порядку виплати військовослужбовцям Служби безпеки України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 05.09.2023 №357 (далі – Порядок №357), бойове розпорядження (наказ) – рішення уповноваженого керівника про виконання підрозділом (органом, групою тощо) оперативно-бойових заходів (бойових дій), яке доводиться усно (в тому числі технічними засобами зв’язку) з подальшим занесенням у відповідні документи, письмово або графічно на карті з можливістю уточнення під час їх виконання.
Аналогічне визначення міститься і в положеннях: п.2 розділу 1 Порядку виплати винагороди за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Служби безпеки України від 09.03.2016 №115, і в п.2 розділу 1 Порядку виплати винагороди військовослужбовцям УДО України за безпосередню участь у воєнних конфліктах, в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом УДО України від 11.07.2016 №201.
З вищенаведеного слід дійти висновку про те, що поняття «бойове розпорядження» згідно з чинним законодавством стосується саме військовослужбовців (Служби безпеки України та УДО України), а не поліцейських, зокрема поліції охорони.
Більше того, бойове розпорядження не є виключним (єдиним) документом, на підставі якого може бути прийнято наказ про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану для поліцейських. Бойове розпорядження за своєю суттю є більше документом, спрямованим на формування бойових завдань бойових підрозділів залежно від їх підпорядкованості (МО, СБУ, УДО тощо), а не документом, який фіксує (підтверджує) факт виконання таких бойових завдань. Адже цілком припустимо, що в залежності від ситуації бойове розпорядження може бути не виконаним через об’єктивні чи суб’єктивні причини: воно може бути скасоване командуванням, замінене іншим бойовим розпорядженням тощо. Отже, наявність бойового розпорядження, виданого в письмовій чи усній формі, не завжди свідчить про участь в бойових діях. Така участь має бути зафіксована та підтверджена достатньою сукупністю документів, серед яких може (але не має) бути бойове розпорядження.
Законодавством встановлено необмежений перелік документів, що можуть слугувати керівникам органів поліції для закріплення інформації про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником. Службова діяльність органів поліції охорони не передбачає прийняття бойових розпоряджень під час виконання функцій з охорони об’єктів права державної власності та критичної інфраструктури, які на час виконання вказаних повноважень знаходились в населених пунктах, що піддавалися вогневому ураженню противника. Ототожнення бойового розпорядження з іншими документами, належними для підтвердження участі особи-поліцейського в бойових діях, є узагальнюючим та формалістським, таким, що умисно звужує закріплений законодавством широкий перелік документів-підстав для видачі наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським.
Крім того в силу специфіки функцій, що їх виконує поліція охорони, начальник підрозділу поліції охорони позбавлений можливості зазначити в бойовому розпорядженні: висновки з оцінювання противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій роти (взводу); бойове завдання роти (взводу); час готовності до дій; завдання батальйону (роти), сусідів та інші дані. За таких обставин документ, виданий начальником підрозділу поліції охорони лише формально може називатися бойовим розпорядження та не буде містити достатньої інформації, що робить його таким.
Дослідження повноважень головного бухгалтера поліції охорони
Аналізуючи діяльність поліції охорони, та повноваження головного бухгалтера як штатного працівника вказаної установи, варто насамперед звернути увагу на те, що органи поліції за своєї суттю є бюджетними установами.
Згідно з п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, (далі – ПК України) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст. 133 ПК України;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Водночас, положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Відповідно до п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
На підставі п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПК України до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПК України і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.
П.п.14.1.17 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що бюджетна установа – це установа у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України від 08.07.2010 №2456-VI (далі – БК України).
Під бюджетними установами розуміють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п.12 ст.2 БК України).
Органами державної влади є передбачена Конституцією України система установ, що здійснюють публічну політичну владу на засадах поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Органами виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим та інші державні органи, що виконують окремі функції з реалізації державної політики.
Порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та організацій, утворених ними, регулюється Законом України від 17.03.2011 №3166-VI «Про центральні органи виконавчої влади».
Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на основі кошторису – основного планового фінансового документа, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Отримані в установленому порядку бюджетними установами кошти як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності (власні надходження бюджетних установ) належать до доходів бюджету і використовуються бюджетними установами на цілі, визначені ст.13 БК України.
До того ж, враховуючи положення БК України, всі активи бюджетної установи у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення зараховуються до доходу бюджету.
Враховуючи зазначене, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та установи і організації, утворені ними, які є бюджетними установами, можуть бути включені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі положень чинного законодавства.
Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Національна поліція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно з п.4 ст.3, ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII Маріупольський міжрайонний відділ управління поліції охорони (МВУПО) в Донецькій області входить до складу поліції охорони. Маріупольський МВУПО здійснює повноваження, передбачені п.п.19, 20 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію»:
здійснює охорону об’єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також бере участь у здійсненні державної охорони;
здійснює на договірних засадах охорону фізичних осіб та об’єктів права приватної і комунальної власності, а також об’єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, наведені характеристики повністю підтверджують статус Маріупольського МВУПО як бюджетної установи, відповідно до положень ПК України та БК України.
Враховуючи наведене, для визначення повноважень головного бухгалтера поліції охорони доцільно звернутися до Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 №59 (далі – Положення №59).
Згідно з п.2 Положення №59 бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ бюджетної установи, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи, – департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов’язків бухгалтерської служби. Обов’язки бухгалтерської служби може виконувати централізована бухгалтерія бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи.
У разі коли в бюджетній установі не утворюється бухгалтерська служба, повноваження головного бухгалтера бюджетної установи, встановлені цим Типовим положенням, поширюються на спеціаліста, на якого покладається виконання завдань та функціональних обов’язків бухгалтерської служби.
Керівником бухгалтерської служби є головний бухгалтер, який підпорядковується та є підзвітним керівникові бюджетної установи або його заступникові. Головний бухгалтер призначається на посаду та звільняється з посади керівником бюджетної установи відповідно до законодавства про працю (п.9 Положення №59).
Відповідно до п.13 Положення №59 головний бухгалтер:
1) організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та забезпечує виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу;
2) здійснює керівництво діяльністю бухгалтерської служби, забезпечує раціональний та ефективний розподіл посадових обов’язків між її працівниками з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації та запобігання зловживанням під час ведення бухгалтерського обліку;
3) погоджує проекти договорів (контрактів), у тому числі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, забезпечуючи дотримання вимог законодавства щодо цільового використання бюджетних коштів та збереження майна;
4) бере у разі потреби участь в організації та проведенні перевірки стану бухгалтерського обліку та звітності у бухгалтерських службах бюджетних установ, які підпорядковані бюджетній установі;
5) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо відшкодування винними особами збитків від нестач, розтрат, крадіжок;
6) погоджує кандидатури працівників бюджетної установи, яким надається право складати та підписувати первинні документи щодо проведення господарських операцій, пов’язаних з відпуском (витрачанням) грошових коштів, документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна;
7) подає керівникові бюджетної установи пропозиції щодо:
визначення облікової політики, зміни обраної облікової політики з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи і технології оброблення облікових даних, у тому числі системи та форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності та контролю за господарськими операціями;
визначення оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельності її працівників;
призначення на посаду та звільнення з посади працівників бухгалтерської служби;
вибору та впровадження уніфікованої автоматизованої системи бухгалтерського обліку та звітності з урахуванням особливостей діяльності бюджетної установи; створення умов для належного збереження майна, цільового та ефективного використання фінансових, матеріальних (нематеріальних), інформаційних та трудових ресурсів;
визначення джерел погашення кредиторської заборгованості, повернення кредитів, отриманих з державного або місцевого бюджету;
притягнення до відповідальності працівників бухгалтерської служби, у тому числі працівників бухгалтерських служб бюджетних установ, які підпорядковані бюджетній установі, за результатами контрольних заходів, проведених державними органами та підрозділами бюджетної установи, що уповноважені здійснювати контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства;
удосконалення порядку здійснення поточного контролю;
організації навчання працівників бухгалтерської служби, у тому числі працівників бухгалтерських служб бюджетних установ, які підпорядковані бюджетній установі, з метою підвищення їх професійно-кваліфікаційного рівня;
забезпечення бухгалтерської служби нормативно-правовими актами, довідковими та інформаційними матеріалами щодо ведення бухгалтерського обліку та складення звітності;
8) підписує звітність та документи, які є підставою для:
перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів);
проведення розрахунків відповідно до укладених договорів;
приймання і видачі грошових коштів;
оприбуткування та списання рухомого і нерухомого майна;
проведення інших господарських операцій;
9) відмовляє у прийнятті до обліку документів, підготовлених з порушенням встановлених вимог, а також документів щодо господарських операцій, що проводяться з порушенням законодавства, та інформує керівника бюджетної установи про встановлені факти порушення бюджетного законодавства;
10) здійснює контроль за:
відображенням у бухгалтерському обліку всіх господарських операцій, що проводяться бюджетною установою;
складенням звітності;
цільовим та ефективним використанням фінансових, матеріальних (нематеріальних), інформаційних та трудових ресурсів, збереженням майна;
дотриманням вимог законодавства щодо списання (передачі) рухомого та нерухомого майна бюджетної установи;
правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягам виконаних робіт, придбаних товарів чи наданих послуг згідно з умовами укладених договорів, у тому числі договорів оренди;
відповідністю взятих бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі) та відповідністю платежів взятим бюджетним зобов’язанням та бюджетним асигнуванням;
станом погашення та списання відповідно до законодавства дебіторської заборгованості бюджетної установи та бюджетних установ, які їй підпорядковані;
додержанням вимог законодавства під час здійснення попередньої оплати товарів, робіт та послуг у разі їх закупівлі за бюджетні кошти;
оформленням матеріалів щодо нестачі, крадіжки грошових коштів та майна, псування активів;
розробленням та здійсненням заходів щодо дотримання та підвищення рівня фінансово-бюджетної дисципліни працівників бухгалтерської служби;
усуненням порушень і недоліків, виявлених під час контрольних заходів, проведених державними органами та підрозділами бюджетної установи, що уповноважені здійснювати контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства;
виконанням головними бухгалтерами бюджетних установ, які підпорядковані бюджетній установі, функцій з контролю;
11) погоджує документи, пов’язані з витрачанням фонду заробітної плати, встановленням посадових окладів і надбавок працівникам;
12) виконує інші обов’язки, передбачені законодавством.
Отже, Положенням №59 не передбачено належність до повноважень головного бухгалтера бюджетної установи аналіз та перевірка документів, що підтверджують здійснення поліцейськими районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони безпосередньої участі у бойових діях або заходах. Більше того, такий обов’язок не закріплений і в інших чинних нормативно-правових актах.
А тому аналіз та перевірка документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану не входить до повноважень головного бухгалтера поліції охорони. Проте до обов’язків бухгалтера входить виконання таких наказів.
Враховуючи викладене, слід дійти до висновку про те, що:
- Поняття «бойове розпорядження» згідно з чинним законодавством стосується саме військовослужбовців (ЗСУ, Служби безпеки України та УДО України), а не поліції охорони. Бойове розпорядження є одним, проте не єдиним, з документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби під час воєнного стану. Чинне законодавство не встановлює винятковість бойового розпорядження як підстави для видання наказів про виплату додаткової винагороди для поліцейського. Навпаки в нормативно-правових актах закріплено невичерпний перелік документів, у яких можуть міститися відомості про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником.
- Законодавством встановлено необмежений та невичерпний перелік документів, що можуть слугувати керівникам органів поліції охорони для закріплення інформації про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником та підтвердження таких обставин. Однак чинними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок видання та затвердження бойових розпоряджень керівниками управлінь поліції охорони під час виконання функцій з охорони об’єктів права державної власності та критичної інфраструктури, які на час виконання вказаних повноважень знаходились в населених пунктах (на територіях), що піддавалися вогневому ураженню противника.
- Головною характеристикою документів, які є підставою для видання наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським охорони, є повнота та належність закріплення інформації про участь поліцейського в бойових діях або заходах, водночас незалежно від форми документа, в якому вказана інформація закріплена. А тому, відповідно до п.5 Порядку №775 відомості про участь поліцейського в бойових діях або заходах в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником, можуть бути підтверджені іншими документами, а не виключно бойовим розпорядженням, що загалом не стосується обов’язків з охорони об’єктів поліцейськими поліції охорони.
- Поліція охорони, і зокрема Маріупольський МВУПО, відповідно до положень ПК України та БК України є бюджетною установою. А тому повний перелік повноважень головного бухгалтера поліції охорони передбачено в Положенні №59. Однак, вказане положення не містить жодної згадки про обов’язок головного бухгалтера поліції охорони здійснювати аналіз та перевірку документів, що підтверджують здійснення поліцейськими районних/міських відділень міжрайонних відділів Управління поліції охорони безпосередньої участі у бойових діях або заходах. Більше того, вказаний обов’язок відсутній і в інших спеціалізованих нормативно-правових актах.
Член Науково-консультативної ради при ВС,
доктор філософії права (к.ю.н.), доцент
Єфімов О. М.
29 липня 2024 року