Газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, № 41 за 1 травня 2024
Що таке реорганізація юрособи
Реорганізація — це будь-яка перебудова, перетворення, зміна структури, форми організації, управління, підприємства тощо, а також перебудова будь-якої системи чи структури управління. Реорганізацію необхідно розглядати не лише і не стільки з точки зору припинення юридичної особи, як з точки зору правонаступництва — переходу прав та обов’язків від правопопередника до правонаступника(ів).
Такі види реорганізації, як злиття, поділ і перетворення передбачають припинення юрособи (юросіб) і створення нової (нових) — її правонаступника(ів). Тоді як приєднання передбачає лишень припинення суб’єкта, який приєднується, а виділ — лише створення нової юрособи. Таким чином, ані виникнення, ані припинення юросіб самі по собі не є визначальними загальними ознаками для всіх видів реорганізації. Вони визначають фактичний процес, відповідний тому чи іншому встановленому законом виду реорганізації.
Отже, абсолютно логічно виникає запитання про ознаки реорганізації як визначеної юридичної процедури.
“виділ” — різновид реорганізації При виділі юрособи з іншої юрособи ключове рішення щодо такого виділу та майна (прав і обов’язків), які входили до складу правопопередника, приймають саме учасники, а не правопопередник. Іншими словами у процедурі виділу відбувається не передача майна (прав і обов’язків) правонаступнику – юрособі, що виділяється з правопопередника, а поділ його учасниками такого майна. Якщо й говорити про передачу майна новоствореній юрособі, то її скоріше здійснює власник, а не юрособа, з якої відбувається виділ.
Відбувається «дроблення» юрособи на 2 самостійні юрособи. Особливістю виділу є та обставина, що в його результаті правопопередник не ліквідується, а продовжує існувати.
Це підтверджує й ч.9 ст.17 Закону № 755, відповідно до якої для держреєстрації рішення про виділ юрособи подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення учасників або відповідного органу юрособи про виділ юрособи. Тож про виділ приймає рішення не виконавчий орган юрособи, з якої відбувається виділ, а її власники (учасники), або уповноважений саме на ці рішення ним відповідний орган.
Так, відповідно до ч.2 ст.30 Закону № 2275 до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: зміна розміру статутного капіталу товариства; прийняття рішень про виділ. Відповідно ж до ч.3 цієї ж статті питання, передбачені ч. 2 цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
Отже, рішення про виділ, про ті активи та пасиви, які передаються підприємству, що виділяється, про пов’язані з виділом зміни статутного капіталу (можливі у разі поділу його на частини, одна з яких належатиме новоствореному підприємству у складі пасивів), приймає не керівник юрособи, з якої відбувається виділ, і не від її імені, а учасники такої юрособи шляхом голосування на загальних зборах. У цьому разі йдеться про розподіл майна, прав та обов’язків, а не про їх передачу.
Термін «реорганізація» зустрічається в багатьох нормативно-правових актах. Однак загального та однозначного його визначення для всіх (або принаймні, більшості) видів правовідносин не міститься у жодному із них.
Так, ст. 104 ЦКУ, на яку посилаються прихильники точки зору, що виділ не відноситься до реорганізації, не містить поняття останньої, а лише зазначає, що юрособа припиняється шляхом ліквідації та реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Буквальний аналіз цієї норми свідчить, що законодавець чітко зазначає (конкретизує), при яких саме формах реорганізації відбувається припинення юрособи. Якби ж законодавець вважав, що визначальною ознакою реорганізації є припинення юрособи, то конкретизація способів реорганізації була б зайвою, а наведена норма була б викладена наступним чином: «юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації». Тож, лише у разі припинення юрособи в результаті реорганізації відбувається передача (перехід) майна прав і обов’язків від такої юрособи до її правонаступника. Якщо така юрособа в результаті реорганізації зберігає своє існування, відбувається не передача майна, прав та обов’язків, а їх розподіл за рішенням власників.
повний текст тут: https://gazeta.vobu.ua/archives/64149