Відповідь: Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII зовнішньоекономічний договір (контракт) – це домовленість двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. А згідно зі ст.6 цього ж Закону

Суб’єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII валютний нагляд – це система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб’єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства. А за ст.11 цього Закону  валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду, з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Органами валютного нагляду є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Уповноважені установи під час проведення ними валютних операцій, крім валютних операцій, пов’язаних з експортом та імпортом товару на суму, що є меншою за розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Згідно зі ст.1 Положення про валютний нагляд, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.01.2019  № 13, уповноважена установа – це банк, філія іноземного банку, небанківська фінансова установа, оператор поштового зв’язку, який (яка) отримав (отримала) банківську ліцензію або ліцензію.

Тож у разі здійснення банком платежу на користь нерезидента за реквізитами, вказаними у ЗЕД-контракті, можна вважати, що він здійснюється правомірно, оскільки в такому разі банк, як уповноважена особа, здійснює валютний нагляд.

Як зазначено в питанні оплата здійснюватиметься саме на банківський рахунок, вказаний китайською компанією, що розташований у банку в Сінгапурі хоча й через систему Alibaba.com Pay. Тобто в цьому випадку Alibaba.com Pay виступає не як отримувач коштів, а як посередник для здійснення платежу, міжнародна платіжна система.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII видами санкцій, зокрема, є заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави. Проте відсутність Alibaba.com Pay в переліку зареєстрованих міжнародних платіжних систем не позбавляє її права і можливості проводити через себе платежі від резидента України на рахунок нерезидента в іноземному банку.

Згідно зі ст.71 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX платіжна система має право здійснювати діяльність в Україні з дня внесення Національним банком України відомостей про неї до Реєстру. Суб’єкти платіжної системи (крім користувачів) мають право здійснювати діяльність у платіжній системі з дня внесення Національним банком України відомостей про це до Реєстру. Порядок внесення відомостей до Реєстру щодо платіжної системи та суб’єктів платіжної системи (крім користувачів) визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

Отже, платіж за імпортним ЗЕД-контрактом на банківський рахунок нерезидента-постачальника в іноземному банку через Alibaba.com Pay чинному законодавству України не суперечить. Технічна можливість здійснення такого платежу залежить від обслуговуючого банку, який здійснює валютний нагляд за такою ЗЕД-операцією.

Стосовно ризиків, пов’язаних з накладенням санкцій на власника AliExpress слід виходити з можливості віднайти на сайті https://drs.nsdc.gov.ua/actions/personal конкретну юридичну чи фізичну особу, на яку такі санкції накладено. Платіжного сервісу Alibaba.com Pay на вказаному сайті віднайти не вдалося.

Щодо ризиків з боку контролюючого органу, державної податкової служби України, слід виходити  з того, що платіж на реквізити постачальника, вказані в ЗЕД-контракті свідчитиме про здійснення платежу на користь саме постачальника. Важливо, щоб в цих реквізитах отримувачем коштів був вказаний саме постачальник, а не третя особа.

Ну а що ж до креативності представників ДПС, то звісно ж вона має місце бути. Проте врятувати від неї може довідка від банку, який здійснює валютний нагляд, про «закриття» ЗЕД-операції.

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді