EXPERTUS. Головбух
Питання: Надійшов запит від ГУ ДПС про рівень сплати з ПДВ та прибутку при середньогалузевому показнику по відповідній галузі, також про те, що податкова провели аналіз поданої фінансової звітності за 2024 рік та здійснили оцінку показників фінансової звітності:
- Прибутковість та власний капітал.
- Майновий стан та активи.
- Стан розрахунків з контрагентами.
Пропонують надати ґрунтовні пояснення для спростування ймовірних ризиків фінансово-господарської діяльності підприємства?
Відповідь: Контролюючі органи працюють з податковою інформацією. Податковий кодекс (далі – ПКУ) для розуміння терміну «податкова інформація» відсилає до Закону від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (пп. 14.1.171 ПКУ). А згідно зі ст. 16 цього Закону податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, створених або отриманих суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідних для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, установленому ПКУ.
Джерела податкової інформації перелічено у ст.72 ПКУ. І першим з них зазначено інформацію, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформацію:
- що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ПКУ, інших звітних документах;
- що міститься в наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних із обчисленням та сплатою податків і зборів;
- про фінансово-господарські операції платників податків;
- про застосування РРО, ПРРО, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів.
Відповідно до п.73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Підставами, що дають право контролюючому органу звернутися з відповідним запитом до платника податків, є:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПК та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених ПК;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання ним:
- податкової накладної (далі – ПН) покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів ПН, та/або порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН ПН та/або розрахунку коригування;
- акцизної накладної (далі – АН) покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених п. 393.6 ПКУ;
8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;
9) в інших випадках, визначених ПКУ.
Виявивши невідповідність рівня сплати ПДВ та прибутку при середньогалузевому показнику по відповідній галузі, податківці очевидно розцінили це як «виявлено факти, які можуть свідчити про порушення», і на цій підставі бажають отримати пояснення.
Згідно з пп. 73.3.4 ПКУ Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом має визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто Мінфіном. Станом на сьогодні чинним є Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1245 (далі – Порядок № 1245).
Відповідно до цього Порядку органи ДПС мають право звернутися до суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи ДПС, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку з накладенням КЕП керівника (заступника керівника) органу ДПС. Запит має містити:
- посилання на норми закону, відповідно до яких орган ДПС має право на отримання такої інформації;
- підстави для надіслання запиту;
- опис інформації, що запитується, та в разі потреби – перелік документів, що її підтверджують.
Перед тим, як направити запит, орган ДПС має перевірити:
- наявність законодавчих підстав для отримання податкової інформації;
- наявність інформації в системі органів ДПС;
- відсутність підстав для періодичного подання зазначеної інформації відповідно до Порядку №1245.
Тому в разі, якщо платник податків, отримавши запит, не виявить у ньому посилання на відповідну норму законодавства, що дає податковому органу право направляти такий запит, або якщо інформація, що запитується, уже є в розпорядженні органу ДПС, наприклад надавалася раніше на інший запит, або якщо така інформація включається до складу періодичної звітності, то це цілком може бути підставою для ненадання відповіді на цей запит.Згідно зі ст. 73 ПКУ у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Аналогічне право платника зазначено в п. 16 Порядку № 1245. Строки відповіді на запит податківців прописано в пп. 73.3.3 ПК та п. 14 Порядку № 1245. Платник має подати запитувану інформацію та її документальне підтвердження:- у разі проведення зустрічної звірки – протягом 10 робочих днів (далі – р. д.) із дня, що настає за днем отримання запиту;- в інших випадках – протягом 15 робочих днів із дня, що настає за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ). Відповідь на запит надається у формі листа, в якому платник податків має зазначити:- номер та дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;- інформацію, що запитується органом ДПС.
Як сказано вище, на неправильно оформлений запит можна не відповідати. А неправильно оформленим слід вважати запит контролюючого органу, в якому не зазначено підставу для його надсилання або підставу зазначено, але немає посилання на відповідну норму законодавства, або ж запитується інформація, якою податковий орган уже володіє.
Тому у таких випадках у відповіді на запит, можна зазначити таке:
- «у відповідь на ваш запит від 01.06.2025 повідомляємо, що в ньому немає посилання на підставу запиту та норму законодавства, яка передбачає таку підставу. Це звільняє платника податків від відповіді на запит згідно зі ст. 73 ПКУ»,
або: - «у відповідь на ваш запит від 01.06.2025 повідомляємо, що в ньому запитується інформація, якою ГУ ДПС вже володіє. Таку інформацію надано в періодичній звітності, а саме у звіті про фінансові результати/декларації з податку на прибуток…., які було подано відповідно до чинного законодавства».
Якщо ж запит податківців оформлено за всіма вимогами, то на нього необхідно відповісти у повному обсязі. У запитуваній ситуації, можна надати пояснення про зростання витрат на енергоносії, оплату праці, про інфляцію, зменшення попиту, ускладнення логістики та зростання її вартості тощо. Усе це призвело до того, що платник має дещо нижчий рівень сплати з ПДВ та прибутку при порівнянні з середньогалузевими показниками по відповідній галузі. Проте динаміка показників господарської діяльності дозволяє прогнозувати, що підприємство вже зовсім скоро вийде на середньогалузеві показники і перевищить їх.
Зрозуміло, що це лише прогноз платника, проте така відповідь може дещо «заспокоїти» ГУ ДПС і можливо не «планувати» планову документальну перевірку.
Виходить, що платник має пояснити податківцям наявність ризику в підприємницькій діяльності як ознаки такої діяльності. У цьому разі ризик конфлікту з податківцями, а отже, ризик негативних наслідків може бути істотно знижений.
За ненадання відповіді на такий запит може загрожувати позапланова перевірка (пп. 78.1.4 ПКУ) та штраф (п. 73.3 ПКУ). Залежно від підстав направлення запиту податківцями розмір штрафу за ненадання відповіді може бути від 1 до 5 розмірів МЗП, установленої на початок року (тобто на сьогодні від 8 000 грн до 40 000 грн).
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді