EXPERTUS. Головбух
Питання: У березні 2020 року між Підприємством (Поручителем) та Кредитором і Боржником було укладено Договір поруки про забезпечення виконання Боржником зобов’язань перед Кредитором, за яким у липні 2020 року, на підставі листа-вимоги Кредитора, Поручителем в повному обсязі було виконано зобов’язання Боржника перед Кредитором.
Відповідно до вимог договору поруки, після виконання Поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, між Кредитором та Поручителем повинен бути підписаний Договір про відступлення права вимоги. У зв’язку із цим повинна була відбутися заміна Первісного Кредитора.
Письмового підтвердження виконання зобов’язання від Первісного Кредитора немає.
Договір про відступлення права вимоги до Боржника на користь Поручителя (Нового Кредитора) не був укладений.
Жоден інший договір, який би регламентував відносини Боржника і Нового Кредитора, не укладався.
Натомість є лист-повідомлення Боржнику від Нового Кредитора, який виконав зобов’язання, про виконання зобов’язання за Боржника.
А також, станом на сьогодні Первісний Кредитор визнаний банкрутом та ліквідований. Тобто, фактично до Нового Кредитора перейшло право вимоги і воно не оскаржувалося Первісним Кредитором.
- Чи достатньо листа-повідомлення Нового Кредитора про перехід до нього прав вимоги, якщо від Первісного Кредитора підтвердження про це відсутнє, а сам Первісний Кредитор ліквідований?
- Яким чином оформити відносини Боржника та Нового Кредитора? Чи можна залишити договір поруки як підставу для зобов’язання між Боржником та Новим Кредитором? Чи можна відносини між Боржником та Новим Кредитором оформити додатковою угодою до договору поруки, у якій викласти істотні умови нового зобов’язання та визначити, в тому числі, порядок пред’явлення вимоги до Боржника, терміни та порядок оплати тощо?
- Чи виникає обов’язок провести дисконтування заборгованості у Нового Кредитора і з якого моменту?
Відповідь: Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Згідно зі ст.554 ЦКУ поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частиною 2 статті 556 ЦКУ передбачено, що до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Тобто окремого договору про перехід до поручителя, який виконав зобов’язання боржника, укладати не потрібно.
Тож, у відповідь на питання слід зазначити:
- Листа-повідомлення Нового Кредитора, тобто поручителя, про перехід до нього прав вимоги, достатньо, навіть якщо від Первісного Кредитора підтвердження про це відсутнє, а сам Первісний Кредитор ліквідований. Якщо ж у боржника виникають сумніви щодо зазначеного виконання зобов’язання поручителем, боржник може вимагати доказів такого виконання від поручителя, наприклад, банківської виписки та платіжної інструкції про платіж.
- Договір поруки і є підставою для зобов’язання Боржника щодо поручителя. Укладення додаткової угоди до договору поруки, у якій викладено істотні умови нового зобов’язання та визначити, в тому числі, порядок пред’явлення вимоги до Боржника, терміни та порядок оплати тощо, не є логічним, оскільки поручитель, як було вказано, набуває усі права кредитора у первісному зобов’язанні.
Проте укладення вказаної угоди є доцільним, якщо поручитель і боржник домовилися про зміну такого зобов’язання. Так, згідно зі ст.604 ЦКУ зобов’язання припиняється за домовленістю сторін. Зокрема, зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація).
- Обов’язок провести дисконтування заборгованості у Нового Кредитора виникає у разі, якщо первісне зобов’язання, виконане поручителем було довгостроковим. Такий обов’язок виникає з моменту переходу до поручителя права вимоги за первісними довгостроковим зобов’язанням.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді