EXPERTUS. Головбух

Питання: Українське товариство з обмеженою відповідальністю «А» володіє 100% корпоративних прав свого дочірнього українського приватного підприємства «Б» і є його материнською компанією. Учасники товариства «А», якими є одна фізична особа, громадянин України, та одна юридична особа – нерезидент, вирішили спрямувати чистий прибуток свого дочірнього підприємства «Б» на виплату дивідендів. Будь ласка, проконсультуйте, яким чином учасники материнської компанії «А» можуть отримати дивіденди від свого дочірнього підприємства «Б»: дочірнє підприємство «Б» виплачує дивіденди спочатку материнській компанії «А», яка наступним кроком виплатить отримані від дочірнього підприємства «Б» дивіденди своїм учасникам – громадянину України та компанії-нерезиденту, чи, можливо, дочірнє підприємство «Б» має право виплатити дивіденди безпосередньо учасникам своєї материнської компанії «А» – громадянину України та компанії-нерезиденту, оминаючи виплату дивідендів першим кроком материнській компанії – товариству «А»? За який період можлива виплата дивідендів, якщо дочірнє підприємство з початку своєї діяльності не виплачувало дивідендів жодного разу?

 Якщо материнська компанія ТОВ «А» отримає від своєї «дочки» ДП «Б» дивіденди у сумі 1 млн.грн. за результатами 2024 року, то чи може ця материнська компанія виплатити своїм учасникам дивіденди у цьому ж розмірі в 1 млн.грн., якщо вона у своїй фінзвітності (р.2350 форми 2) декларує прибуток за 2024 рік у сумі всього 20 тис.грн.?

Відповідь: Відповідно до ст. 96¹ Цивільного кодексу (далі – ЦК) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 26 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Отже, ключовим підґрунтям спрямування чистого прибутку на виплату дивідендів є рішення про їх виплату учасникам ТОВ. Таке рішення приймають учасники товариства на загальних зборах, або ж воно приймається одноособовим учасником у формі його рішення.

Таким чином, виплату дивідендів дочірнє підприємство «Б» може здійснити лише на користь ТОВ «А», не учасникам ТОВ «А».

Теоретично ДП «Б» може виплатити безпосередньо учасникам ТОВ «А» певні грошові суми, проте така виплата не вважатиметься виплатою дивідендів, а тому ПДФО і ВЗ треба буде нарахувати за загальними правилами.

Стосовно суми, відображеної у рядку 2350 форми 2 ТОВ «А» слід виходити з того, що в цьому рядку відображається «Чистий фінансовий результат: прибутoк». Як було вказано раніше, дивіденди можуть бути виплачені лише з чистого прибутку. Проте сума дивідендів, які отримає ТОВ «А» збільшить і показник рядка 2350 форми 2 ТОВ «А». Отже, після перерахування дивідендів та їх отримання ТОВ «А» зможе виплатити дивіденди своїм учасниками в межах суми рядка 2350.

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана