EXPERTUS. Головбух

Питання: Питання щодо застосування статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість його предмета перевищує 50% вартості чистих активів товариства, приймається загальними зборами учасників (якщо інше не передбачено статутом).

У зв’язку з цим просимо роз’яснити:

Чи може товариство прийняти одне загальне рішення (протокол) загальних зборів учасників на рік, яким буде надано згоду на вчинення всіх правочинів, вартість яких перевищуватиме 50% вартості чистих активів товариства, незалежно від контрагента?

Якщо у протоколі надано згоду на укладання правочину з конкретним контрагентом (без зазначення строку дії або обмеження суми), чи вважається така згода безстроковою та дійсною до моменту її відкликання або прийняття нового рішення загальних зборів??

Відповідь: Відповідно до ст.44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон № 2275) значним є правочин, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу. У цьому разі йдеться про вартість предмета правочину як критерій визнання його значним. Однак ч.1 ст.44 допускає визнання значними правочинів й за іншими критеріями.

Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.

А рішення про надання згоди на вчинення інших значних правочинів, крім зазначених у частині другій цієї статті, приймаються (не виключно) загальними збори учасників, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Отже, статутом можуть бути передбачені випадки надання згоди на вчинення значного правочину не лише загальними зборами.

До того ж Закон № 2275 не містить положень про те, що згода має надаватися на вчинення кожного окремого значного правочину, а не певної їх групи, обмеженої кількістю чи часовим проміжком.

З цього приводу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.02.2022 по справі № 922/637/21 висловила такий висновок:

«5.50.Доводи позивача про те, що надання згоди директору ТОВ «МЦ Офтальміка» на укладання договорів придбання товарів, робіт чи послуг з суб’єктами господарювання на суму до 5000000,00 грн на рік є переданням виконавчому органу повноважень, які належать до виключної компетенції загальних зборів учасників і не можуть бути йому передані в силу положень частини третьої статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та пункту 4.3 статуту відповідача, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що зазначене рішення за своєю суттю є не зміною положень статуту відповідача, а згодою учасників товариства на укладення його директором значних правочинів у майбутньому, наявність якої передбачена наведеними вище положеннями статуту. При цьому колегія суддів враховує, що рішення з вказаних питань, відповідно до положень статуту відповідача, приймається простою більшістю учасників товариства, наявність волі якої була встановлена судами.

5.51.Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо можливості загальних зборів товариства схвалювати виключно окремі, індивідуально визначені правочини які вчиняються виконавчим органом, а також на необхідність такого схвалення безпосередньо перед їх вчиненням, оскільки така конкретизація обмежень повноважень директора відповідача не встановлена положеннями його статуту та не вбачається із вимог законодавства, а відтак, загальні збори товариства, до компетенції яких належить вирішення усіх питань, що виникають у діяльності товариства, для забезпечення оперативного та ефективного управління юридичною особою наділені повноваженнями як на схвалення дій виконавчого органу щодо укладення у майбутньому невизначеної кількості договорів за певних умов або без обмежень відповідних повноважень, так і на погодження укладення окремого правочину».

Отже, оптимальним рішенням було би внести положення до статуту про те, що загальними зборами може бути прийняте рішення про надання згоди на укладення значних правочинів директором строком до кінця календарного року, наприклад. А потім вже надати таку згоду рішенням загальних зборів.

Та навіть за відсутності відповідного положення в статуті ставити під сумнів компетенцію загальних зборів учасників ТОВ прийняти рішення про надання згоди на укладення усіх значних правочинів протягом певного проміжку часу підстав немає, оскільки загальні збори є вищим органом управління ТОВ і їм вирішувати, в який спосіб вони даватимуть згоду: на кожен окремо значний правочин чи на їх відповідну кількість.

Такий самий висновок слід зробити й щодо того, що загальні збори учасників ТОВ можуть надати згоду на укладання правочину з конкретним контрагентом (без зазначення строку дії або обмеження суми). У цьому разі така згода вважатиметься безстроковою та дійсною до моменту її відкликання або прийняття нового рішення загальних зборів. Проте для усунення потенційних конфліктів бажано було би про безстроковість та порядок відкликання такої згоди зазначити у рішенні, яким така згода була надана.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді