EXPERTUS. Головбух
Питання: Наше підприємство складає звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності. Станом на сьогодні є укладені договори оренди, по яких не сплачується орендна плата по причині, що сторони домовились про призупинення платежів, але договір не розривали. Підстава –«форс мажор», територія Запоріжжя, компанії погодились не проводити нарахування орендних платежів. І фактично ми маємо орендні канікули. Питання в наступному, чи не буде це підставою не визнання договору, а також донарахування орендних платежів податковою нам, оскільки ми фактично користуємось приміщенням але без проведення господарської діяльності – не здійснюється реалізацію продукцію? Як відноситись до орендних канікул, чи можна не оплачувати орендну плату приміщення якщо сторони узгодили між собою такий формат і які можуть бути наслідки?
Відповідь: Як бачимо із самого запитання, приміщення залишається у орендаря в безоплатному користуванні на певний строк. Користування не залежить від того, чи здійснює підприємство – орендар яку-небудь діяльність.
Відповідно до ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
За п.14.1.13. ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;
Відповідно до п.14.1.185. ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.
А відповідно до п.14.1.203. ПКУ продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).
Відповідно до п.135.1. ПКУ базою оподаткування податком на прибуток є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ПКУ. База оподаткування визначається як сума вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) (135.2.1.6. ПКУ).
Отже, вартість безоплатного користування приміщенням має збільшувати базу оподаткування податком на прибуток орендодавця.
Згідно з пп. «а» п.185.1. ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Отже, для орендодавця безоплатне користування його обладнанням створюватиме об’єкт оподаткування ПДВ, а його вартість – базу оподаткування цим податком.
Вільне волевиявлення сторін при укладенні договору ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства, зокрема на засадах свободи договору, закріпленій у ст.3, 6 та ст.627 ЦКУ. Так, згідно з ч.1 ст.627 ЦКУ відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
До того ж орендар у цьому разі, як було вказано вище, отримує безоплатні послуги, які збільшують його базу оподаткування податком на прибуток. Так, згідно з пп.14.1.13. ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги – це, зокрема
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Дохід визнають через збільшення активів або зменшення зобов’язань підприємства (п. 4.68 Концептуальної основи фінансової звітності, виданої Радою МСБО у вересні 2010 року та переглянутої в березні 2018 року).
Коли підприємство отримує безоплатні послуги, в нього не виникає зобов’язання щодо оплати перед їх постачальником. Але воно отримує економічну вигоду – актив, тобто теперішній економічний ресурс, що його контролює суб’єкт господарювання в результаті минулих подій. Економічний ресурс – це право, що має потенціал створювати економічні вигоди.
Тож, безоплатне користування нерухомим майном створює економічні вигоди, що є критерієм визнання активу. Отже, у орендодавця виникатиме дохід у розмірі несплаченої орендної плати.
Олександр ЄФІМОВ,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана