Питання: ТОВ на єдиному податку (платник ПДВ) надає транспортно-експедиційні послуги. Орендує вагони у різних підприємств.
Запитання: єдиний податок має сплачуватися лише з комісійної винагороди, чи з вартості послуг, які ми купуємо у третіх осіб також?
Питання: Підприємством було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу 08.07.2020 на 36000,0 Євро за курсом НБУ 30,4090 грн. в гривневому еквіваленті – 1094724,00 грн.
При внесені змін в Єдиному державному реєстрі внесені дані про збільшення статутного за курсом 30,5359 (курс на дату внесення змін), еквівалент гривні в ЄДР тепер зазначена сума більша на 4568,4, ніж встановлено в рішенні.
Якими повинні бути наші дії?
Як відображати в обліку цю різницю між курсами саме в цьому випадку?
Питання в тому, що еквівалент гривні в рішенні про збільшення статутного капіталу не співпадає з еквівалентом гривні в даних Мін’юсту.
Що треба робити в цьому випадку?
Питання: Підприємство за результатами роботи за 2020 рік отримало прибуток та один із засновників хоче отримати дивіденди.
Питання:
Чи можна так зробити?
Якщо можна, то що робити з залишком суми 150 000 грн?
Як таку операцію прописати і в яких документах і що робити з частиною суми, яка залишилась?
Чи можна нарахувати меншу суму та її і виплатити?
Якщо так, то як це документально необхідно оформити?
Питання: Підприємство уклало договір на постачання активної електроенергії з компанією А. Були оформлені всі первинні документи, оплата і податкова накладна. Пізніше виявилось, що фактично активну електроенергію постачала компанія Б.
Рішенням суду акт компанії А був анульований. Був укладений тристоронній договір і компанія А перерахувала кошти компанії Б. Компанія Б зареєструвала податкову накладну на отримувача.
Як провести це все в обліку і які документи нам мають надати компанії в разі анулювання акту, по якому уже в 2019 році нараховані витрати і взятий податковий кредит?
Питання: На кінець року у ТОВ по КТ 671 рахунку «зависла» від’ємна сума (переплатили суму дивідендів засновникам у зв’язку з помилкою). Цей мінус попадає у фінансову звітність.
Як можна закрити мінус на кінець року без податкових наслідків, щоб розібратися з цією переплатою в 1 кварталі 2021 року?
Питання: ФОП (3 група неплатник ПДВ) продав літак фізичній особі за 158 тис грн, який купив за кордоном як ФОП.
Кошти надійшли на підприємницький рахунок.
Чи правильно ми оподаткували 5% і як правильно показати в звітності такий продаж?
Власник повітряного судна ФОП?
Питання: Учаснику станом на 09.02.2021 прострочена кредиторська заборгованість по виплаті дивідендів не була сплачена. Склад учасників ТОВ змінився з 28.12.2020, а саме, один з учасників-нерезидентів продав свою частку та вже ліквідований. Інший навпаки набув частину частки та з’явився ще й новий учасник.
Чи можна не списувати кредиторську заборгованість по виплаті дивідендів, хоча строк позовної давності сплив 01.02.2021?
Які податкові наслідки?
Чи можна за наявності простроченої кредиторської заборгованості по виплаті дивідендів здійснювати виплату дивідендів за інші періоди іншому складу учасників?
Питання: Учаснику ТОВ, іноземній компанії, не було виплачено частину оголошених дивідендів через недостатність грошових коштів, в результаті чого утворилася заборгованість з невиплачених дивідендів за 2018 рік перед учасником у розмірі 3 млн. грн.
Надалі учасник-нерезидент оголосив про неплатоспроможність та в процесі ліквідації права щодо отримання заборгованості були передані іншому нерезиденту (Новий Кредитор). Надалі Новий Кредитор (пов’язана з емітентом дивідендів юридична особа нерезидент) прийняв рішення відмовитися від отримання заборгованості з невиплачених дивідендів за умови, що відповідна сума буде включена до складу нерозподіленого прибутку за 2018 рік та в подальшому може бути використана для призначення дивідендів або реінвестування тощо.
Як правильно оформити документально та відобразити в обліку зазначені рішення та операції?
Чи не виникне обов’язок визнати доходи в сумі заборгованості з дивідендів та другий раз платити 18% податку на прибуток з цієї суми?
Питання: У 2019 році було прийнято рішення українського ТОВ про виплату дивідендів в сумі 27 млн. грн. на користь єдиного учасника – юридичної особи Данії (Нерезидент 1).
Фактично було виплачено 17 млн. грн. та залишилася заборгованість перед учасником 10 млн. грн.
У 2020 році склад засновників змінився, з’явився новий учасник – юридична особа України з часткою 90%, і згодом колишній учасник був визнаний банкрутом в Данії.
Потім з’явилася інша компанія – резидент Данії (Нерезидент 2) з угодою про те, що Нерезидент 1 в особі ліквідатора передав усі права на залишок невиплачених дивідендів Нерезиденту 2.
Чи можна та як саме відобразити у обліку перехід заборгованості перед учасником від Нерезидента 1 до Нерезидента 2 та які саме документи слід надати банку у разі перерахування Нерезиденту 2 відповідної суми заборгованості з невиплачених дивідендів?
Питання: Підприємство (платник податку на прибуток та ПДВ) відвантажує продукцію іншому підприємству (платнику податку на прибуток та ПДВ) за цінами минулого періоду, оскільки на момент відвантаження часто не маємо розрахункової ціни (на продукцію, вироблену в поточному місяці ціна формується на початку наступного місяця).
До 12-го числа наступного місяця підприємство – постачальник розраховує фактичні ціни та переоформлює видаткові документи з правильними (фактичними) цінами.
Для того, аби уникнути такої ситуації підприємство має намір відвантажувати продукцію за плановими цінами, документи з якими не будуть змінюватися після розрахунку фактичних цін. Але для того, щоб вирівняти розрахунки ми плануємо підписувати акти коригування цін. Причому робитимемо це щомісяця на увесь обсяг відвантаженої продукції.
Питання: чи не виникатимуть у податкового органу по таких коригуваннях питання, оскільки вони виникли не внаслідок зміни комерційних умов (обсяг партії, строк, базис поставки), а внаслідок зміни управлінської собівартості продукції та нібито нових домовленостей з покупцем?