Іноді дуже легко здогадатися, який вчинок людина вчинить у тій чи іншій ситуації, у тому чи іншому стані. І це не якісь там екстрасенсорні можливості. Для того, щоб навчитися це робити особисто я спостерігаю за собою. Такі спостереження є найціннішим психологічним матеріалом, адже вони ґрунтуються на правді, яку від себе не приховаєш, а обдурювати немає кого.
Наша реакція на ту чи іншу подію, на той чи інший вчинок інших людей, досить часто є тим матеріалом, усвідомивши та увібравши у себе який, ми зможемо зрозуміти причини вчинків інших людей та спрогнозувати їх. Усі страхи, усі емоції, усі переживання, усі роздратованості, що є у комусь, досить часто можна побачити в собі самому. Якщо уважно придивитися, звичайно.
Більше того, скажу Вам, не пізнавши себе особисто, дуже важко пізнати інших людей. Для того, щоб пізнати себе, треба принаймні звернути увагу на себе, побути із собою наодинці, послухати та почути себе. Навряд чи скажу Вам щось нове, але радіо та телевізор цьому заважатимуть. Краще десь погуляти, побігати, посидіти у тиші.
І коли ми побудемо самі із собою, коли ми зрозуміємо, що наша свідомість – це скарб, у якому багато чого цікавого можна знайти, тоді й інших почнемо розуміти. А зрозумівши інших, зрозуміємо, чому людина вчинила саме те, що вона вчинила. Пізнавши і полюбивши себе, полюбимо й ближнього. Зможемо це зробити.
Марк Аврелій, римський імператор та мислитель, навіть книжку свою назвав «Наодинці із собою».

Тож бажаю Вам через себе пізнати й інших. Я так роблю. Дуже втішна справа!!!

«Смиренне пізнання себе – це простіша дорога до Бога, ніж глибокодумний науковий дослід», – Тома Кемпійський, «Наслідування Христа»