Опубліковано в журналі “Головбух” № 17 (880), 8 травня 2014 р. (стор. 10-13)
Коментар до Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України» від 10.04.2014 р. № 1201-VІІ
Закон набрав чинності з 26 квітня 2014 року і містить три основних групи змін. Це зміни щодо:
• порядку визначення валютного курсу;
• оподаткування товарів при перетині кордону;
• загальнообов’язкового державного соціального страхування працівників органів доходів і зборів.
Визначення валютного курсу.
Митний кодекс України (далі – МКУ) доповнено новою ст.31, відповідно до якої для цілей здійснення митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, або дня здійснення митних формальностей, якщо вони здійснюються без подання митної декларації.
Це доповнення МКУ викликано тим, що в Міністерстві юстиції 01.04.2014 р. за № 375/25152 зареєстрована постанова Правління Національного банку України від 31.03.2014 р. № 180 «Про внесення змін до Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів». Ця постанова набрала чинності з 04.04.2014 р. – дня її офіційного опублікування в газеті «Урядовий кур’єр».
Враховуючи нові правила щодо порядку формування офіційного курсу гривні, слід зазначити, що він відрізняється від виду іноземної валюти, щодо якої такий курс встановлюється. Так, офіційний курс гривні до долара США визначатиметься на поточний робочий день як середньозважений курс продавців і покупців, що склався цього ж дня на міжбанківському валютному ринку України. А офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів встановлюватиметься після 12:00 і діятиме з часу його встановлення.
Отже фактично курс гривні і до долара США і до іншої валюти встановлюється як результат торгів попереднього дня. Цей курс застосовується:
• як офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки (ст.257 МКУ);
• як офіційний курс складання попередньої митної декларації для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму (ст.259 МКУ);
• як офіційний курс складання тимчасової митної декларації для випуску товарів відповідно до заявленого митного режиму (ст.260 МКУ);
• як офіційний курс, що застосовується у разі якщо для цілей обчислення митних платежів, у тому числі визначення митної вартості товарів, необхідно зробити перерахування іноземної валюти (ст.295 МКУ);
• у випадках сплати митних платежів в іноземній валюті (ст.298 МКУ);
• у разі повернення сплачених сум митних платежів, якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті (ст.301 МКУ);
• для визначення сум грошової застави в окремих випадках переміщення товарів територією України прохідним транзитом іноземним перевізником або уповноваженою ним особою (ст.313 МКУ);
• та в інших випадках, встановлених законодавством.
Оподаткування товарів при перетині кордону.
Друга група змін стосується оподаткування речей при перетині ними митного кордону у міжнародних поштових так експрес-відправленнях, а також у багажі пасажирів. Так, з поняття «особистих речей» виключені «міжнародні поштові та експрес-відправлення». Щодо них тепер встановлено спеціальний режим.
Такий спеціальний режим стосовно міжнародних поштових та експрес-відправлень полягає в обмеженні їх вартості відтепер сумою не в 300 а в 150 євро. До таких міжнародних поштових та експрес-відправлень, звільнених від оподаткування митними платежами відносяться відтепер товари, що переміщуються (пересилаються) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, за умови, що їх сумарна фактурна вартість не перевищує еквівалент 150 євро. Якщо ж ця сумарна вартість перевищує 150 євро, то такі товари оподатковуються митом відповідно до МКУ та ПДВ – відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Що стосується підакцизних товарів, переміщення (пересилання) яких через митний кордон України не заборонено законом, то вони оподатковуються митом відповідно до МКУ, а також іншими податками відповідно до ПКУ, незалежно від їх вартості.
Відповідно до оновленої редакції ст.369 МКУ звільнення (1) від оподаткування митними платежами та (2) від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, а також (3) від застосування до них видів державного контролю, визначених частиною першою статті 319 МКУ, відтепер стосується не усіх особистих речей, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, а лише тих, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі.
Щодо особистих речей, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях діють загальні порядок та умови, встановлені для переміщення (пересилання) товарів у такий спосіб.
Відповідно до викладеного вище щодо міжнародних поштових та експрес-відправлень відтепер об’єктами оподаткування митом є товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами, а також товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII МКУ, а також розділів V та VI ПКУ, навіть у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.
Що до товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються (пересилаються) на митну територію України на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника (1) у міжнародних поштових відправленнях, на адресу одного одержувача в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника (2) у міжнародних експрес-відправленнях, а також у несупроводжуваному багажі, то вони підлягають усному декларуванню на підставі товаросупровідних документів та не є об’єктами оподаткування митними платежами.
Зазначені товари сумарною вартістю від 150 євро до 10 000 євро підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків та ПДВ за ставкою, встановленою ПКУ. При цьому базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 150 євро.
Товари, вартість яких перевищує 10 000 євро оподатковуються ввізним митом за повною ставкою, встановленою МКУ, та ПДВ у загальному порядку, встановленому ПКУ.
Крім того, з 1 січня 2015 року втратить чинність норма про звільнення від оподаткування митними платежами товарів, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці за кожною товарною позицією), що ввозяться працівниками дипломатичної служби, які перебували за кордоном у довготермінових відрядженнях або проходили дипломатичну службу строком не менше одного року та повертаються в Україну, за умови, що:
а) працівник дипломатичної служби є власником цих товарів;
б) товари були придбані працівником дипломатичної служби в межах строку відрядження або проходження дипломатичної служби, що підтверджується відповідним наказом Міністерства закордонних справ України;
в) сукупна вартість товарів не перевищує 50% від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв’язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном та підтверджується документами в порядку, встановленому КМУ.
У вказаних вище позиціях УКТ ЗЕД йдеться про різні види транспортних засобів.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхуванню працівників органів доходів і зборів.
Відповідно до цих змін до ПКУ працівники органів доходів і зборів підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Попередня редакція ст.590 МКУ, якою врегульовувалося відшкодування державою шкоди, завданої посадовим особам органів доходів і зборів, не містила посилання на зазначений Закон. Відповідно й відшкодування такої шкоди здійснюватиметься відтепер не з державного бюджету, а за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків.