Жити в селі за Києвом, а возити дитину до школи щоранку, та самому їхати в офіс чи в університет в Київ, створює певні незручності. Але плюсів та переваг такого проживання набагато більше. Однією з них, як на мене, то найвагомішою, є можливість щоранку в авто спілкуватися з дітьми дорогою до школи.

Колись зустрів таку влучну думку: «То не ми виховуємо дітей, то Бог виховує нас через наших дітей». Влучною я назвав цю думку тому, що пам’ятаю її вже багато років, і згадую щоразу, коли в мене не виходить чогось пояснити нашій донці. Коли таке трапляється, то кажу сам собі: «Це не вона не може зрозуміти, це я не можу пояснити». І після цього, сказаного мною самим мені ж самому, починаю копатися в собі з метою знайти таке пояснення, яке наша донька зрозуміє.

Так само шукаю багато різних шляхів щоб пояснити щось одне студентам в університеті, коли вони чогось не розуміють. І якщо раптом таке трапляється, то сам собі кажу «Не вони не можуть зрозуміти, то я не можу їм пояснити».

Так само і в офісі нашої Адвокатської фірми стається. Коли в мене не виходить з якимось працівником порозумітися, то вина в тому не працівника, а – моя. Я ж не вмію йому пояснити.

І, знаєте, мені допомагає. Замість того, щоб дратуватися через доньку, студента чи співробітника, я шукаю той спосіб пояснити, який приведе до розуміння.

Спробуйте самі?

P.S. На цю ж тему: http://yefimov.com.ua/?p=34