Спілкування з людьми для мене є джерелом пізнання. Досить важливим джерелом, коли я уважно спостерігаю за таким спілкуванням.
Одна з недавніх розмов про друзів привела мене до розуміння того, що коли одна людина вважає другом іншу людину, то вона чекає від друга поведінки, яка, на її думку, відповідає поведінці друга. Пам’ятаєте пісню з кінофільму «Путь к причалу»? Там є такі слова: «Друг всегда уступить готов место в лодке и круг». От чого від друга чекають.
Якщо узагальнити те, що я чув про дружбу і друзів, то можу сказати, що «друг» – це людина, яка зобов’язана поводити себе певним чином стосовно іншої людини, яка вважає себе другом. Іншими словами, «друг» – це така людина, від якої очікують певної поведінки, на яку покладають певні обов’язки та яку зобов’язують поводити себе відповідно до «правил поведінки друга». А коли друг поводить себе інакше, то його вважають «зрадником». При цьому той, хто не є «другом», має право себе так поводити, а от «друг» такого права не має.
Друзів ми обтяжуємо своєю дружбою. А коли вони від того тягаря звільняються, ми на них ображаємося. То чи варто обтяжувати друзів нашою дружбою???
Що до мене, то я вибудовую стосунки з друзями наступним чином: ніхто нічого мені не винен. А якщо хтось зробить для мене щось приємне та добре, то я буду дякувати.
P.S. Про дружбу я писав ще таке:
http://yefimov.com.ua/?p=1537,