Ж-л “Головбух”, № 1 (1008), 10 січня 2017 року, стор. 38-44.

Щойно ми відійшли від адмінреформи податкової сфери 2014 року, ба, маємо знову черговий перерозподіл владних повноважень. Та якби лише цим повнилася голівонька влади. 2017 рік приніс нам нові законодавчі ініціативи поліпшити бізнес-клімат шляхом перегляду низки податкових норм щодо онлайн-взаємодії, податкового консультування, проведення перевірок та притягнення до відповідальності. Коротко про це і не тільки — тут і зараз

Новий формат податкового адміністрування — 2017

Початок нового року, уже традиційно, ознаменувався цілим водоспадом податкових змін і новацій. Насамперед законодавчі ініціативи і творчість зачепили, звичайно, адміністрування податків, втілившись у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII.

Щоб зрозуміти, про що йтиметься далі, слід нагадати, що адміністрування податків — це «сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом» (пп. 14.1.11 Податкового кодексу України; ПК).

Адмініструванню податків присвячено розділ ІІ ПК і певною мірою інші його частини.

Власне, коментований Закон щодо адміністрування податків є достатньо значущим хоча би тому, що кількість змін до ПК у частині адміністрування є доволі значною і якоюсь мірою реформаторською. Тож коротко зупинімося на новаціях, які, з позиції законодавця, мають покращити інвестиційний клімат і пожвавити бізнес в Україні.

Функції Мінфіну у сфері податкових відносин

Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, є Міністерство фінансів України. Відтепер його функції визначає нова окрема стаття 192 ПК. До них віднесено:

• координацію діяльності контролюючих органів;
• затвердження нормативно-правових актів з питань, що належать до компетенції контролюючих органів;
• прогноз, аналіз надходжень податків, зборів, платежів, джерел податкових надходжень; вивчення впливу макроекономічних показників, законодавства, угод про вступ до міжнародних організацій, інших міжнародних договорів України на надходження податків, зборів, платежів; надання пропозицій щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;
• узагальнення практики застосування законодавства з питань оподаткування, законодавства з питань сплати ЄСВ, розроблення проектів нормативно-правових актів;
• видання узагальнюючих податкових консультацій та інші функції, передбачені законом.

Виокремлення в ПК норми щодо функцій Мінфіну, як і їх обсяг, було очікуваним, бо таку перспективу обговорювали тривалий час. Разом із тим, через запровадження механізму блокування (зупинення) податкових накладних/розрахунків коригування на Мінфін, з-поміж іншого, покладено затвердження критеріїв оцінки ступеня ризику, достатніх для автоматичного зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) (п. 74.2 ПК).

Представник Мінфіну тепер обовʼязково входитиме до комісії, яка в порядку, визначеному КМУ, розглядатиме скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН — протягом 10 календарних днів із дня отримання такої скарги ДФС (пп. 56.23.3 ПК).

Межі податкових повноважень органів ДФС

У цьому контексті більше непокоять нова інтерпретація і розширення повноважень ДФС та її територіальних органів.

Так, із 01.01.2017 фіскали, серед іншого, правомочні отримувати:

• від банків та інших фінустанов інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржникові у майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
• в особі податкового керуючого та у передбачених законом випадках безпосередній доступ до інформації про боржників, яка міститься у державних базах даних і реєстрах, у т. ч. електронних.

Натомість втішає позбавлення районних податкових інспекцій повноважень проводити податкові перевірки. Тобто відтепер податківець із посвідченням працівника районної ДПІ, забажавши провести перевірку, цілковито ризикує тим, що платник податків викличе поліцію та заявить про неправомірні дії. Позаяк нова стаття 193 ПК закріплює за районними ДПІ лише функції сервісного обслуговування, реєстрації та ведення обліку платників податків і платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб тощо.

ВРІЗ 1

Функцію контрольно-перевірочної роботи, своєю чергою, закріплено винятково за органами ДФС обласного рівня. Це випливає із нових редакцій пункту 191.1 і підпункту 191.1.1 ПК, згідно з якими районні податкові інспекції діють у межах сервісних та реєстраційних функцій.

Електронний кабінет платника податків

Нарешті законодавчо закріплено таку сучасну форму взаємодії платника податків із податківцями, як електронний кабінет платника податків (ПК доповнено відповідною статтею 421). Дотепер зазначений сервіс працював у тестовому режимі. Пояснюється така ініціатива, насамперед, бажанням держави поступово відійти від паперового спілкування.

Передбачено, що електронний кабінет має, зокрема, забезпечити можливість:

• перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, яку збирають, формують і використовують контролюючі органи;
• проведення звірки розрахунків платників податків із державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків;
• управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені;
• заповнення, перевірки й подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;
• реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків у ЄРПН та акцизних накладних в ЄРАН тощо.

Нарешті врегульовано також порядок дій платника податків у разі виникнення помилок, збоїв у роботі електронного кабінету. Ба більше, платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли в роботі електронного кабінету виявлено технічну та/або методологічну помилку, яку визнав техадміністратор та/або методолог електронного кабінету або суд своїм рішенням.

ВРІЗ 2

Утім, платник податків має право у будь-який момент відмовитися від електронної форми взаємодії з контролюючим органом, надіславши відповідне повідомлення через електронний кабінет. Таку умову наведено в останньому абзаці пункту 421.5 ПК, і вона покликана нівелювати постійний тиск із боку контролюючих органів на тих платників, які категорично проти переходу на електронну звітність і довіряють паперу більше, аніж комп’ютеру.

Як і раніше, платники податків — великі та середні підприємства подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Водночас нова редакція пункту 49.4 ПК забороняє контролюючим органам в односторонньому порядку розривати договори про визнання електронних документів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Відповідно до оновленої редакції підпункту 14.1.24 ПК великим платником податків визнається юридична особа або (чого не було раніше!) постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останніх чотири послідовних податкових (звітних) квартали перевищує 1 мільярд гривень (замість 500 мільйонів) або загальна сума платежів, сплачених до державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 20 мільйонів гривень (замість 12 мільйонів).

Та все ж нова редакція пункту 42.2 ПК залишає достатньо незручне для платників податків положення щодо вручення їм документів контролюючим органом. Так, документи вважаються належно врученими, якщо їх надіслано (не отримано? а саме надіслано):

• у порядку, визначеному пунктом 42.4 ПК;
• за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручено платникові податків (його представникові).

Тож коли йдеться про вручення паперових документів, їх вважають врученими у момент надіслання, а не отримання їх платником у поштовому відділенні.

Для документа в електронному вигляді датою вручення платникові податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що надсилається з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату і час доставки документа платнику податків. При цьому якщо документ доставлено після 18-ї години, датою вручення документа платникові податків вважають наступний робочий день. А якщо документ доставлено у вихідний чи святковий день, датою його вручення платнику податків вважають перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

І лише якщо контролюючий орган не отримав квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів із дня його надіслання, такий документ на третій робочий день від дня відправлення з електронного кабінету в паперовій формі надсилають за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або особисто вручають платнику податків (його представникові).

Отже, переваги щодо фіксації факту отримання електронного документа, як бачимо, беззаперечні.

Реформа податкового консультування

Зазнав змін і порядок надання податкових консультацій.

По-перше, строк безоплатного надання індивідуальних податкових консультацій (далі — ІПК) за зверненням платників скорочено з 30 до 25 календарних днів.

По-друге, ІПК відтепер реєструватимуть у єдиній базі індивідуальних податкових консультацій і розміщуватимуть на сайті ДФС. Тож має знизитися ймовірність появи ІПК, які за змістом прямо суперечитимуть одна одній (згадайте роз’яснення про ПДВ на компенсацію тепла і світла орендодавцеві).

По-третє, узагальнюючі податкові консультації матимуть пріоритет перед індивідуальними. Тобто, якщо ІПК суперечитиме узагальнюючій, керуватися такою ІПК не варто, краще застосовувати положення узагальнюючої податкової консультації згідно з пунктом 53.1 ПК.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Надана до 31.03.2017 (включно) ІПК звільнятиме платника податків (податкового агента та/або його посадову особу) від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, вчинені до 31.12.2017 (включно). А от з 01.01.2018 така ІПК уже не захистить. Отже, останнім днем, коли ще можна керуватися ІПК, є 31.12.2017.

Мінфін також видаватиме узагальнюючі податкові консультації без дотримання критеріїв значної кількості платників або значної суми податкових зобов’язань. Так, переглянуто пункт 52.6. ПК, згідно з яким Мінфін узагальнюватиме індивідуальні податкові консультацій, а також аналізуватиме обставини, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, і видаватиме узагальнюючі податкові консультації, затверджуючи їх своїм наказом. Узагальнюючі податкові консультації мають оприлюднювати на офіційному веб-сайті Мінфіну протягом п’яти календарних днів від дня їх надання.

Персональна відповідальність працівників ДФС

Найбільш очікуваним платниками стало запровадження персональної відповідальності працівників контролюючого органу (ПК доповнено відповідним пп. 21.2.1). Так, за прийняття неправомірного рішення, що визначає податкові (грошові) зобов’язання платника податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом (щоправда, незрозуміло, з яким). Повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом.

Отже, підстава для притягнення податківців до відповідальності вже є. Залишається з’ясувати, який вид відповідальності мав на увазі законодавець (невже лише дисциплінарну?!). Адже саме від цієї деталізації принципово залежить, чи боятимуться податківці приймати неправомірні рішення.

Перевірки та оскарження/заперечення їх результатів

Конкретизовано строк оприлюднення плану-графіка проведення планових документальних перевірок. Відповідно до нової редакції пункту 77.1 ПК такий план-графік на поточний рік оприлюднюють на офіційному веб-сайті Мінфіну до 25 грудня року, що передує року, в якому проводитимуть документальні планові перевірки. При цьому саме Мінфін встановлюватиме порядок формування і затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями.

Загалом така конкретизація надає платникові податків можливість оскаржити наказ про планову документальну перевірку, яку не було зазначено у плані-графіку, оприлюдненому попереднього року.

ВРІЗ 3

Зважте, що 30-денний строк, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка стосовно податку на додану вартість, відповідно до оновленого пункту 76.3 ПК поширено й на камеральні перевірки щодо інших податків. Уточнено також, що камеральну перевірку з інших питань можна проводити лише у межах строків давності — 1095 днів (2555 днів — щодо контрольованої операції).

ВРІЗ 4

Доповнено й пункт 44.7 ПК у частині порядку обчислення строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього. Кожному юристові, який бодай трохи знайомий з обрахуванням строків у процесуальному чи матеріальному праві, відомо, що перший день обчислення строку — це наступний день після дня вчинення дії, з якою цей строк пов’язаний. Однак, як показує практика, податківці вважали інакше, стверджуючи, що наступний день — це вже другий день процесуального строку. Відтепер п’ятиденний строк для подання заперечення «залізно» розраховуватимуть «з дня, наступного за днем отримання акта перевірки».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Податкове повідомлення-рішення доповнено новим реквізитом: попередження про необхідність складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної.

При цьому строк для повідомлення платника податків про місце і час розгляду заперечення до акта перевірки збільшено з двох до чотирьох робочих днів до дня їх розгляду.

На цьому «поблажливість» законодавця скінчилася. Позаяк він із місяця до 15 робочих днів зменшив строк надання платником податків інформації на запит контролюючого органу та її документального підтвердження. Причому в разі проведення зустрічної звірки відповісти на запит податківців слід уже протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту.

Податкові правопорушення й відповідальність платників

Незначні поступки законодавця простежуються у частині податкових правопорушень та відповідальності платників податків.

Так, розмір пені, яку мають сплачувати податкові агенти відповідно до підпункту 129.1.3 ПК, зменшено зі 120 до 100% облікової ставки НБУ.

Крім цього, не застосовуватимуть штрафи (передбачені п. 1201.2 ПК) за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі їх реєстрації до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання своєчасності реєстрації таких документів у ЄРПН.

ВРІЗ 5

Разом із тим вагомої деталізації та розширення (але не на користь платників) зазнав пункт 120.3 ПК щодо відповідальності за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення. Наслідком такої деталізації є те, що тепер розплачуватиметься і неквапливий платник. А саме: за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті.

Розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань та податкового боргу

У новій редакції викладені деякі пункти статті 100 ПК. Відповідно до внесених змін рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу понад бюджетний рік уповноважена приймати ДФС, але за погодженням із Мінфіном, коли сума, заявлена до розстрочення (відстрочення) становить 1 мільйон гривень і більше.

Щодо розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також щодо перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум, якщо суму попередньо наданого розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань чи податкового боргу не було погашено, рішення уповноважений приймати керівник (заступник керівника) Мінфіну.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Дещо втішним є уточнення законодавцем умови ненадіслання податкової вимоги. Наразі податкову вимогу не надсилатимуть (не вручатимуть), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 60 нмдг (1020 грн.). Раніше цей поріг становив смішні 20 нмдг (340 грн.).

Крім того, підставою виникнення податкової застави, зокрема, під час розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань, визнано укладення договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань. При цьому заяви про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу відображатимуть у реєстрі, який щодня оновлюватиме на своєму сайті ДФС. У реєстрі, зокрема, відображатимуть:

• назву платника податків і код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), або серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
• суму грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявленого до розстрочення, відстрочення;
• строк дії договору про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;
• вартість майна, переданого у податкову заставу.

Отже, обачливому платникові податків під час укладення договору з контрагентом не завадить перевірити інформацію про нього в такому реєстрі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Як нову підставу для адміністративного арешту майна визначено відмову платника податків (його посадових осіб чи осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) від проведення інвентаризації основних засобів, ТМЦ, коштів (зняття залишків ТМЦ, готівки).

Під «шумок» лавини змін законодавець наділив контролюючий орган повноваженням стягувати кошти (за рішенням керівника, його заступника або уповноваженої особи) за рахунок готівки, що належить платникові податків — боржнику, та/або коштів із рахунків цього платника у банках. Таке свавілля є припустимим лише в разі, якщо податковий борг виник унаслідок несплати грошового зобовʼязання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку. А також за умови, якщо податковий борг перевищує 5 млн. грн. і не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, й відсутні зобовʼязання держави щодо повернення такому платникові податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовʼязань.

Ліквідація податкової міліції

Насамкінець відзначимо ліквідацію податкової міліції і створення Служби фінансових розслідувань як центрального органу виконавчої влади, який забезпечуватиме запобігання, виявлення, припинення, розслідування і розкриття кримінальних правопорушень. Діяльність нового органу регламентуватиме окремий Закон. Податкову міліцію де-юре буде ліквідовано лише з дня набрання чинності таким Законом.

ВРІЗ 1

Важливо

Перевірочну роботу проводять органи ДФС обласного рівня, районні ДПІ здійснюють лише сервісні та реєстраційні функції

ВРІЗ 2

Важливо

Для розроблення, створення і впровадження програмного забезпечення електронного кабінету надано шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом

ВРІЗ 3

Зверніть увагу

Порядок формування і затвердження плану-графіка планових документальних перевірок, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюватиме Мінфін

ВРІЗ 4

Важливо

Для зберігання документів, повʼязаних із контрольованими операціями, встановлено 2555 днів

ВРІЗ 5

Важливо

Процедуру оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН змінами до ПК запроваджено і детально описано