Студенти часто скаржаться на те, що їм важко знайти роботу, бо майже усіх роботодавців цікавить професійний досвід, якого у них після університету, звісно ж, немає.

Професійний досвід – це знання певних можливостей вирішення тих чи інших задач, певні навички виходу з тих чи інших ситуацій. Потрапляючи у ту чи іншу ситуацію, отримуючи ту чи іншу задачу, працівник з досвідом повинен мати у запасі пару варіантів її вирішення, пару можливостей виходу із ситуації.

Як Ви вважаєте, знаючи, що робити за певних обставин, які можливості йому надає досвід поведінки у певній ситуації, чи стане такий фахівець шукати інші можливості? Може й стане, відкинувши досвід, але ймовірність невисока. Правда ж?

Це як не зовсім зацікавлений у математиці школяр: знаючи один спосіб доведення теореми, чи стане він шукати інші способи? Стане, якщо йому цікавій сам пошук інших шляхів доведення. Якщо ж його чекають хлопці з м’ячем, то скоріш за все одного способу доведення теореми вистачить, щоб виконати домашнє завдання.

Інші способи доведення теореми шукатиме той школяр, якому цікаво шукати їх, незважаючи на те, що один він вже знає. Скажіть, який школяр краще знатиме математику?

То чому ж ми часто вважаємо, що наявність професійного досвіду – це завжди краще його відсутності і шукаємо працівників з досвідом, а не з бажанням працювати та набувати цей досвід? Мабуть тому, що нам лінь допомагати таким працівникам вчитися, що нам страшно довіритися бажанню такого працівника працювати. Ми не хочемо ризикувати.

Цілком погоджуюсь з тим, що то не легка задача – довіритися недосвідченому. Але вирішивши її, Ви будете працювати з людьми, не обмеженими власним досвідом, з людьми, які кожне завдання, навіть схоже на попереднє, вирішуватимуть, як нове, людьми, які застосовуватимуть можливості, підказані власним досвідом, лише у тому разі, коли ефективніші можливості не будуть ними знайдені. Це все рівно, що лікуватися у лікаря, який кожного пацієнта лікує в залежності від стану його здоров’я, а не від того, як він лікував попереднього з аналогічним діагнозом.

Я не кажу, що наявність професійного досвіду – це недолік. Це  плюс. Але працівник, який постійно опирається на власний досвід, постійно повторює те, що він робив раніше, а не створює щось нове. Іншими словами, постійно керуватися досвідом означає постійно повторюватися.

Але у готель «Затишний» ми підбирали персонал з тих, що мають бажання працювати і не мають досвіду роботи у готельному чи ресторанному бізнесі. Хто з Вас був у «Затишному» сам може бачити, що з того вийшло.

А це одна з історій, яка ілюструє різницю між користуванням досвідом та розумом.

«С помощью «ИНСТРУКЦИИ ПО СБОРКЕ» одна женщина пыталась собрать сложный новый кухонный прибор, который только что купила. В конце концов она сдалась, разбросав все детали по кухонному столу.

Представьте ее удивление, когда, вернувшись домой несколькими часами спустя, она обнаружила, что агрегат собрала ее служанка и он прекрасно работает.

— Как тебе это удалось? — воскликнула она.

— Знаете, мадам, когда не умеешь читать, приходится пользоваться мозгами, — последовал невозмутимый ответ.»

P.S. Читати – це переймати чужий досвід. Користуватися власним мозком – створювати (не керуватися, а саме створювати) свій власний досвід.