Опубліковано в журналі “Головбух: Бюджет” № 26 (794), 26 липня 2012 р. (стор. 7-10)

У зв’язку із набранням чинності новим МКУ[1] виникає ряд нових питань, пов’язаних з тими чи іншими аспектами митної справи. Одне з таких питань стосується особливостей митного оформлення гуманітарної допомоги. Новий МКУ зберіг концептуальний підхід до митних процедур та митного оформлення гуманітарної допомоги, який був закріплений МКУ 2002[2]. Наприклад, збережено звільнення від оплати ввізного мита гуманітарної допомоги, можливість знаходження гуманітарної допомоги у її отримувача протягом часу її перебування під митним контролем, фактично незмінним залишився строк, протягом якого гуманітарна допомога може зберігатися у її отримувача, знаходячись при цьому під митним контролем та ін.

Нагадаємо, що відповідно до ст.1 Закону про гуманітарну допомогу[3] гуманітарною допомогою є цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб.

Для того, щоб допомога була гуманітарною, необхідно, щоб її надавали не будь-хто будь-кому, а донори отримувачам. Донорами можуть бути юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами. А отримувачами гуманітарної допомоги є юридичні особи, зареєстровані в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Цей Реєстр веде Комісія з питань гуманітарної допомоги при КМУ. Перелік осіб, що можуть бути отримувачами гуманітарної допомоги, міститься в ст.1 Закону про гуманітарну допомогу. Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги затверджено постановою КМУ від 22 березня 2000 р. № 543.

Особою, яка самостійно здійснює митне декларування або від імені якої здійснюється декларування товарів, що перетинають митний кордон України є декларант, який і повинен бути її отримувачем. Це правило залишилося незмінним у новому МКУ у порівнянні з МКУ 2002.

Саме декларант має право обрати митний режим. Митний режим – це комплекс взаємопов’язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. Митних режимів встановлено 14. Не усі митні режими можуть бути застосовані до гуманітарної допомоги. Так, відповідно до МКУ товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, не можуть бути поміщені у митний режим митного складу (ст.122), митний режим безмитної торгівлі (ст.141 МКУ). Крім того, згідно із ст. 434 МКУ товари, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, не можуть ввозитися на територію вільної митної зони. Подібних обмежень щодо гуманітарної допомоги МКУ 2002 не містив.

Однак відповідно до ст.201 МКУ гуманітарна допомога з моменту пред’явлення її митному органу до поміщення їх у відповідний митний режим може перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Таке тимчасове зберігання здійснюється на складах тимчасового зберігання або з дозволу відповідного митного органу на складах організацій – отримувачів гуманітарної допомоги. Керівник організації – отримувача гуманітарної допомоги повинен забезпечити ведення обліку товарів, що розміщуються на складі цієї організації та випускаються з нього, в порядку, передбаченому для складів тимчасового зберігання, та щоквартальне подання митному органу звіту про рух товарів на складі за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. При цьому митний орган має право вимагати подання позачергового звіту.

У разі зберігання гуманітарної допомоги на складах організацій – отримувачів гуманітарної допомоги створюються тимчасові зони митного контролю. Втрата товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або видача їх без дозволу митних органів, є підставою для притягнення керівника організації – отримувача гуманітарної допомоги до адміністративної відповідальності. Крім того, у таких випадках на такого керівника покладається обов’язок щодо сплати митних платежів, установлених законом на імпорт зазначених товарів. Лише знищення гуманітарної допомоги або безповоротне її пошкодження внаслідок аварії, дій обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання звільняє такого керівника від адміністративної відповідальності та зобов’язання щодо сплати митних платежів.

Ст.99 МКУ 2002 містила подібну можливість знаходження товарів та транспортних засобів гуманітарної допомоги до завершення їх митного оформлення на складах організацій – отримувачів гуманітарної допомоги. При цьому митний режим щодо зазначених товарів і транспортних засобів повинен був бути обраний під час передачі цих товарів і транспортних засобів на тимчасове зберігання і не міг змінюватися їх власником або уповноваженою ним особою без погодження з відповідним митним органом до закінчення строку тимчасового зберігання.

Відповідно до ст.343 МКУ огляд приміщень складів тимчасового зберігання здійснюється посадовими особами митного органу за письмовим рішенням керівника цього органу або особи, яка виконує його обов’язки. Він повинен здійснюватися не більш як протягом одного дня. За результатами огляду складається акт, один примірник якого вручається особі, відповідальній за експлуатацію складу організації – отримувача гуманітарної допомоги.

Загальний строк тимчасового зберігання під митним контролем може становити 90 календарних днів та бути подовженим не більше ніж на 30 днів за заявою власника або уповноваженої ним особи. До закінчення вказаного строку зберігання гуманітарна допомога повинна бути задекларована її отримувачем або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму, або передана митному органу для зберігання та/або розпорядження відповідно до МКУ. МКУ 2002 встановлював строк зберігання гуманітарної допомоги на складі організації – її отримувача не більше трьох місяців з можливістю подовження цього строку на один місяць.

Особливістю оподаткування митом гуманітарної допомоги є її звільнення від цього податку відповідно до ст.287 МКУ. До речі, гуманітарна допомога, що надається Україною, при її вивезенні за межі митної території України також звільняється від сплати вивізного мита. Крім того, відповідно до ст.8 Закону про гуманітарну допомогу митне оформлення вантажів з гуманітарною допомогою здійснюється без справляння також і плати за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів. Така пільга надається лише за наявності рішення відповідних комісій з питань гуманітарної допомоги про визнання таких вантажів (товарів) гуманітарною допомогою.

У разі переміщення через митний кордон України товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги митний контроль цих товарів здійснюється першочергово. При цьому огляд (переогляд) цих товарів, а також взяття проб та зразків таких товарів здійснюються тільки за виключних обставин.

МКУ 2002 окрім першочерговості митного оформлення товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що слідують за процедурою МДП, ще й спрощений порядок їх митного оформлення. Термін «операція МДП» означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з дотриманням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у МИТНІЙ КОНВЕНЦІЇ про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил щодо гуманітарної допомоги передбачена, встановлена ст.469 та 475 МКУ. Відповідно до ст.469 МКУ проведення з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги, операцій, не передбачених ст.203, 325 МКУ, або проведення операцій, передбачених зазначеними статтями, без дозволу митного органу, – тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі 20 НМДГ. Зміна стану таких товарів, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, а так само невжиття передбачених частиною четвертою ст.204 МКУ заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі організації – отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 500 НМДГ.

Видача без дозволу митного органу або втрата вказаних товарів, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 НМДГ.

Згідно із ст.475 МКУ неподання особою, відповідальною за експлуатацію складу організації – отримувача гуманітарної допомоги, митному органу звіту про рух товарів, а також порушення порядку ведення обліку таких товарів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 НМДГ.

МКУ 2002 року не містив спеціальної відповідальності щодо порушення митних правил здійснення операцій з гуманітарною допомогою. Але у ньому були передбачені правопорушення загального характеру, які вчинити могли й особи, причетні до операцій з гуманітарною допомогою. Наприклад, видача без дозволу митного органу або втрата товарів, транспортних засобів, що знаходяться під митним контролем (ст.331 МКУ 2002), неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними  (ст.336 МКУ 2002), використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати податків і зборів, в інших цілях (ст.354 МКУ 2002), дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру (ст.355 МКУ 2002).