БухгалтеріяUA, № 37 (63), 09.09.2019, стор. 55-56

Коментар

до ІПК ДФСУ від 05.08.2019 № 3645/6/99-99-13-02-03-15/ІПК «МАФи на ринках»

Така собі згода з додатковою умовою, яку виконати неможливо. Це із серії принеси мені те, чого не існує і я тобі дозволю не платити податок на нерухомість.

Відповідно до пп. «е» пп.266.2.2. п.266.2. ст.266 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках. Тобто достатнім критерієм є провадження своєї діяльності на ринках.

Відносини суб’єктів господарювання і ринків врегульовані постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків» від 29.07.2009 № 868.

Відповідно до п.4 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого цією постановою (далі – Положення), у разі коли підприємець сплатив ринковий збір за 30 і більше днів на одному ринку, суб’єкт господарювання зобов’язаний за заявою такого підприємця укласти з ним договір оренди торговельного місця згідно з типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5.03.2009 № 278 «Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи».

Згідно з п.5 Положення суб’єкт господарювання забезпечує створення та ведення реєстру укладених договорів оренди та суборенди торговельних місць і присвоює кожному такому місцю порядковий номер (цифрами). Отже, відповідно до чинного законодавства реєструється договір оренди торговельного місця.

А те, що вимагає ДФС, а саме реєстрація ринком власника об’єктів нежитлової нерухомості, законодавством не вимагається. До того ж реєстрація СПД саме як ринків чинним законодавством не передбачена.

Про це йдеться у листі Державної реєстраційної служби від 12.12.2014 №3345/22-14-7.2, в якому вона вказує на те, що не володіє інформацією щодо реєстрації ринків, проте дуже добре розбирається в тому, як реєструвати юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання (https://www.victorija.ua/novyny/reyestratsiya-rynkiv-v-ukrayini-protsedura-ne-vyznachena-ale-propysana.html).

На цьому ж наголошує і Київський апеляційний адміністративний суд, який у постанові від 11.09.2018 №826/567/18 зазначає, що Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України  від 26.02.2002 № 57/188/84/105, не визначено порядку, в якому має реєструватися ринок.

Тож, якщо притримуватися точки зору ДФС, викладеної в ІПК, скористатися преференцією апріорі не можливо, бо неможливо дотриматися умови, що її встановила ДФС: зареєструватися ринком.

Лишається лиш нагадати фахівцям ДФС, які готували коментовану ІПК, про те, що згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У тому числі й щодо встановлення додаткових вимог для застосування Преференції, про яку йдеться в коментованій ІПК.