Минулого тижня ми мали корпоративний перегляд фільму «Переслідування щастя», у якому йшлося про те, як наполеглива та цілеспрямована людина увесь фільм прагнула отримати посаду в інвестиційній компанії та отримала її, пройшовши багато випробувань.
Цілеспрямованість винагороджується. З цим я особисто згоден. Щоб опанувати дорогу треба йти. Щоб досягти мети слід вчиняти дії, робити кроки до неї. Саме завдяки їм мета й досягається.
А ще я дійшов от до якої думки. Якщо будь-яку мету вважати щастям, якщо щастям вважати настання певних об’єктивних фактів, обставин, то ми приречені бути нещасними увесь час. Наприклад, якщо такою метою вважати гроші, люблячу родину, авто, будинок…, тобто якісь зовнішні фактори чи речі, які символізують щастя, то щастям я вважатиму ці символи. Не лише моє щастя, а й я сам залежатиму від цих символів. Гроші можна заробити, а можна і втратити. Сісти на них і сидіти у страхові їх втратити – це не краще, ніж просто їх втратити.
Любляча родина може любити мене по різному, дружина, син, донька… Діти виростуть і розбіжаться по своїх люблячих родинах. Або ж просто можуть розлюбити. То ж любляча родина – те ж не є стабільним символом щастя.
Автомобіль можуть вкрасти, вдарити, він просто може зламатися чи зістаритися… Будинок також не захищений від землетрусів, пожеж та підтоплень… То ж, пов’язуючи своє щастя із зовнішніми символами щастя, я буду спочатку нещасним, поки ці символи не отримаю, а потім буду нещасним, бо боятимуся їх втратити.
Виходить, що людина, яка досягла своєї мети і зробила кар’єру, отримала посаду, яку вважала щастям, увесь час відчуває себе нещасною. Людина, яка пов’язує своє щастя із чимось зовнішнім, є нещасною за своєю суттю.
Я не вважаю матеріальний світ таким, якого треба позбутися чи хоча би уникати. Я не нехтую квартирою чи машиною, мені цікаво реалізовувати проект із «Затишним», дивитись, як ростуть професійно наші адвокати та аудитори. Просто я не пов’язую своє власне щастя із предметами матеріального світу, тим більше, коли їх існування від мене не залежить. Мені приємно їхати у комфортному авто, пити смачну каву, плавати у басейні, носити зручне взуття, мати певну кількість грошей на рахунку та в кишені, купувати ті продукти, які я хочу, а не те, на що у мене вистачає грошей. Але до мого щастя усе це не має ніякого відношення. Воно із цими символами не пов’язане.
«Хочеш бути щасливим, будь ним» (Козьма Прутков). Ця фраза навряд чи є Вам невідомою. Зверніть увагу на слово «будь». Адже бути і мати – різні дієслова, з різним змістовним навантаженням.