Якщо не повернути поворотну фінансову допомогу…

Питання: ФОП (єдиний податок 5%) отримав поворотну фінансову допомогу від іншого ФОПа на єдиному податку, яку він витратив на придбання нежитлового приміщення! Повернути цю поворотну фінансову допомогу у встановлений договором строк (9 місяців) він не зміг і за домовленістю з позикодавцем поверне не кошти, а нежитлове приміщення! Чи виникнуть в даній ситуації якісь нюанси з оподаткуванням в обох сторін, зокрема турбує, що згідно з ПКУ ФОП – платник єдиного податку, який не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 місяців, має її оподаткувати єдиним податком, а в даному випадку факту повернення саме грошей не буде, хоча сама поворотка буде повернута в вигляді приміщення?

      

         

Відповідь: Спочатку про податкові наслідки повернення поворотної фінансової допомоги нежитловим приміщенням, а не коштами.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України якщо за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, то позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Повернення позики, яка є цивільно-правовою підставою надання поворотної фінансової допомоги, про яку йдеться в Податковому кодексі, в інший спосіб – не грошовий, не відповідає нормам ЦКУ щодо  позики.

Проте ЦК передбачає можливість припинення зобов’язання не лише його виконанням, а й в інший спосіб. Так згідно з ч.2 ст.604 ЦК зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація). Отже сторони договору позики цілком правомірно можуть укласти договір про припинення зобов’язання з повернення позики грошовими коштами шляхом заміни його зобов’язанням – передати нежитлове приміщення.

Але передача такого приміщення не вважатиметься безоплатною, оскільки у цьому разі припиняється зобов’язання позичальника з повернення певної грошової суми позикодавцеві. А таке припинення зобов’язання цілком відповідає визначенню поняття «доходи», наведеному у ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Таким чином заперечити тому, що позичальник у разі передачі нежитлового приміщення в рахунок погашення боргу з позики отримує дохід у розмірі припиненого зобов’язання, буде важко. Та й податковому визначенню продажу (реалізації) така операція також відповідатиме. Так, у пп.14.1.202. ст.14 ПК зазначено, що продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. У разі передачі майна позикодавцеві відбувається його передача з компенсацією у вигляді припинення зобов’язання позичальник з повернення позики грошовими коштами.

Відповідно до п.291.6. ст.291 ПК платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). При цьому доходом такого платника єдиного податку для юридичної особи – є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.292.1 ст.292 ПК).

Отже, передача нежитлового приміщення позикодавцеві здійснюється на оплатній основі, а сума припиненого зобов’язання позичальника з повернення позики має усі ознаки доходу. Дохід у цьому разі є еквівалентом припиненого грошового зобов’язання позикодавця.

Ставка єдиного податку, за якою має бути оподаткований вказаний дохід, становить 10 відсотків, оскільки саме така ставка податку застосовується до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж грошовий (пп.2. п.293.5 ПК) або ж через те, що позичальник здійснив операцію, яка не включена до переліку видів його діяльності як платника єдиного податку (пп.3. п.293.5 ПК).

Таким чином, позичальник – платник єдиного податку третьої групи у разі передачі ним позикодавцеві нежитлового приміщення в якості повернення позики, зобов’язаний сплатити єдиний податок за ставкою 10% від суми грошового зобов’язання позичальника, заміненого зобов’язанням з передачі майна учаснику. У такому разі дешевше взагалі позику не повертати, так як у такому разі після збігу 12 місячного строку з дня її отримання її суму треба буде включити до бази оподаткування єдиним податком за ставкою 5%, тобто удвічі нижчою (пп.3 п.293.11 ст.293 ПК).

Якщо ж повернути позику шляхом передачі нежитлового приміщення конче потрібно, то варто це зробити в інший спосіб.

По-перше, для того, щоб уникнути застосування ставки 10% через те, що розрахунки за нежитлове приміщення здійснюються не в грошовій формі (пп.2 п.293.5. ст. 293 ПК), слід таке нежитлове приміщення продати за договором купівлі-продажу, в якому прямо застерегти оплату виключно в грошовій формі.

По-друге, для того, щоб уникнути застосування ставки 10% через те, що позичальник здійснив операцію, яка не включена до переліку видів його діяльності як платника єдиного податку (пп.3. п.293.5 ПК), необхідно перш, ніж укладати договір купівлі-продажу, внести у перелік видів діяльності, щодо яких застосовується спрощена система оподаткування, такий вид, як продаж нерухомого майна. І вже потім укладати вказаний договір.

Отримавши оплату за нежитлове приміщення в грошовій формі, позичальник зможе цими ж грошима повернути позику – поворотну фінансову допомогу. Якщо бракує оборотних коштів для такої операції, то можна:

  • звернутися до банку, або іншого позичальника, і отримати на пару днів кредит, щоб мати можливість здійснити разове перерахування коштів в оплату нежитлового приміщення та повернення позики;
  • зробити такі оплати частинами в залежності від суми наявних коштів. У такому разі кожен платіж, отриманий в оплату нежитлового приміщення, буде використаний для повернення позики у розмірі такого траншу. Кілька таких траншів в обидві сторони дозволять здійснити грошові розрахунки за нежитлове приміщення і повернення позики грошовими коштами.