Відступлення права вимоги нерезидентом резиденту

Питання: Українська компанія хоче викупити у Ірландської компанії позику, наданий ТОВ – резиденту України. Якщо вони куплять позику на загальну суму непогашеної позики + нараховані відсотки + податок на репатріацію, чи доведеться їм самостійно платити утримуваний податок, так як податок виплачується одночасно з виплатою відсотків? Ще раз наголошу, покупець – українська компанія.

Чи може кредитор (Ірландська компанія) написати лист про те, що вони анульовують нараховані й неоплачені відсотки за кредит?

Якщо так, то які додаткові податки від цієї операції потрібно сплачувати?

Відповідь: Насамперед треба визначитися з тим, хто є хто у цій ситуації, та хто у кого й що викуповує. Оскільки йдеться про те, що покупець є резидентом, то очевидно, мається на увазі договір відступлення вимоги нерезидентом-кредитором резиденту України – новому кредитору. Такий правочин слід оформити договором відступлення права вимоги (цесії), за яким первісний кредитор – нерезидент відступає новому кредитору право вимоги від боржника – резидента щодо позики, нарахованих відсотків та інших платежів за позикою. За цим договором відступлення права вимоги, новий кредитор – резидент України має сплатити первісному кредитору – резиденту Ірландії вартість відступленого права вимоги.

Відповідно до пп.141.4.1. п.141.4. ст.141 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами у тому числі є проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно з пп.141.4.11. п.141.4. ст.144 ПКУ доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:

а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;

в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп.39.2.1.2 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.

Відповідно до п.136.3. ст.163 ПКУ ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених п.141.4 ст.141 ПКУ.

Згідно з пп.14.1.54. п.14.1. ст.14 ПКУ доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, доходи у вигляді процентів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні.

Таким чином, хоча це прямо й не зазначено в ПКУ, проте слід дійти логічного випадку про те, що у разі коли новий кредитор – резидент України сплачуватиме первісному кредитору – резиденту Ірландії вартість відступленого права вимоги, яка буде перевищувати суму самої позики, то в такому разі така сума перевищення має вважатися процентами, з якої первісний кредитор, як особа, що сплачує дохід на користь нерезидента, й повинна сплатити податок на репатріацію за ставкою 5%, якщо дотримані умови пп.141.4.11. п.141.4. ст.144 ПКУ. Якщо такі умови не дотримані, то ставка податку на репатріацію складатиме – 15%.

Підстав для сплати податку на репатріацію з суми, що не перевищує суму позики чинний ПКУ не передбачає.

 

Щодо інших наслідків слід мати на увазі, що кошти, отримані новим кредитором – резидентом від боржника – резидента будуть створювати базу оподаткування податком на прибуток в частині, яка перевищуватиме суму, витрачену новим кредитором на придбання права вимоги від первісного кредитора.

 

Що стосується анулювання/прощення боргу за відсотками, то їх анулювати/простити в такій ситуації може лише новий кредитор, а не Ірландська компанія. У такому разі така анульована/прощена сума створюватиме безповоротну фінансову допомогу та збільшуватиме фінансовий результат боржника до оподаткування.

Звичайно ж можна внести зміни в договір позики і зупинити нарахування відсотків за позикою. Проте до внесення таких змін відсотки нараховуватимуться, а отже й мають бути або сплачені позикодавцеві, або включені до фінансового результату боржника як безповоротна фінансова допомога.