Питання: Учаснику станом на 09.02.2021 прострочена кредиторська заборгованість по виплаті дивідендів не була сплачена. Склад учасників ТОВ змінився з 28.12.2020, а саме, один з учасників-нерезидентів продав свою частку та вже ліквідований. Інший навпаки набув частину частки та з’явився ще й новий учасник.

Чи можна не списувати кредиторську заборгованість по виплаті дивідендів, хоча строк позовної давності сплив 01.02.2021?

Які податкові наслідки?

Чи можна за наявності простроченої кредиторської заборгованості по виплаті дивідендів здійснювати виплату дивідендів за інші періоди іншому складу учасників?

Відповідь: Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право складає частину корпоративних прав, передбачених ст.167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Сторонами у зобов’язанні ст.510 ЦКУ визнає боржника і кредитора.

Таким чином, виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником у цьому зобов’язанні є саме ТОВ.  Тобто боржником є ТОВ, а кредитором – Учасник ТОВ.

Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, відповідно до пп.14.1.11. п 14.1. ст.14 Податкового кодексу набуває ознак безнадійної. А відповідно до пп.14.1.257. п.14.1. ст.14 ПКУ безповоротна фінансова допомога – це, у тому числі, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Таким чином, невиплачені дивіденди через три роки після закінчення строку, встановленого для їх виплати, перетворяться у безнадійну фінансову допомогу, яка своєю чергою збільшить фінансовий результат до оподаткування. Доведеться сплатити податок на прибуток.

Однак є питання щодо, як вказано у запитанні, спливу позовної давності припав на 01.02.2021.

Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 (загальна позовна давність) та 258 (спеціальна позовна давність) ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України. А постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та наступними постановами КМУ з цього ж питання.

Отже, карантин в Україні встановлено з 12 березня минулого року і поки що до кінця лютого 2021 року.

Таким чином, якщо позовна давність, про яку йдеться у питанні, станом на 12 березня минулого року не спливла, то її перебіг наразі зупинено до кінця карантину. І якщо КМУ після 28 лютого 2021 року більше не продовжуватиме карантин, строк, що залишався до кінця спливу позовної давності щодо кредиторської заборгованості, фактично продовжить свій перебіг.

Отже, 01.02.2021 позовна давність, яка обраховується за українським законодавством, збігти не може. Вона подовжена. І якщо позовна давність не спливла до 12 березня минулого року, то до закінчення карантину вона сплинути не може.

Щодо черговості виплати дивідендів за різні періоди різному складу учасників слід враховувати, що відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому ані норми Закону про ТОВ, ані іншого законодавства не містять заборон виплати дивідендів за більш пізні періоди, якщо дивіденди за попередні періоди ще не виплачені. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, ТОВ не може бути примушене виплачувати дивіденди у певній черговості, оскільки така черговість не передбачена законодавством.