Питання: На кінець року у ТОВ по КТ 671 рахунку «зависла» від’ємна сума (переплатили суму дивідендів засновникам у зв’язку з помилкою). Цей мінус попадає у фінансову звітність.

Як можна закрити мінус на кінець року без податкових наслідків, щоб розібратися з цією переплатою в 1 кварталі 2021 року?

Відповідь: Відповідно до ст.116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право зокрема брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право складає частину корпоративних прав, передбачених ст.167 Господарського кодексу України, відповідно до якої корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Сторонами у зобов’язанні ст.510 ЦКУ визнає боржника і кредитора.

Таким чином, виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником у цьому зобов’язанні є саме ТОВ.  Тобто боржником є ТОВ, а кредитором – Учасник ТОВ.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо).

При  цьому для обліку розрахунків за нарахованими дивідендами призначений субрахунок 671.

За кредитом цей рахунок кореспондує у тому числі з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Так відбувається нарахування дивідендів, що підлягають виплаті учасникам. А за дебетом він кореспондує, у тому числі, з рахунками 30 «Готівка» та 31 «Рахунки в банках». Так відображається виплата дивідендів.

У разі помилкової переплати сума такої переплати і призводить до виникнення кредитового сальдо по рахунку 672.

Як було вказано вище, виплата дивідендів відбувається в рамках зобов’язальних правовідносин. А виплата помилково більшої їх суми призводить до того, що учасник отримав грошові кошти безпідставно. Як результат у нього виникає зобов’язання повернути ці кошти.

Із запитання зрозуміло, що «закрити» кредитове сальдо по рахунку «потрібно» без повернення учасником коштів Товариству. У такому разі, слід виходити з того, що безпідставно отриманні кошти (переплата по дивідендах) для того, щоб залишатися певний час у учасника, мають «отримати» певну правову підставу для цього.

Такою правовою підставою може бути договір позики. Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Слід мати на увазі, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Тому, укладаючи договір позики, слід у ньому зазначити, що сума «помилково переплачених дивідендів» є предметом договору позики та є отриманою позичальником позикою.

А ще краще і зрозуміліше буде для податківців, якщо Товариство перерахує суму позики на користь учасника, а учасник цю ж суму поверне як «помилково переплачені дивіденди».

В обох випадках Товариство отримає в особі учасника дебітора і зможе «перенести» дебетове сальдо з субрахунку 671 на рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами», оскільки в такому разі учасник отримав позику не як учасник, а як стороння особа.

Щодо податкових наслідків слід мати на увазі, що основні з них виникають відповідно до п.57.1¹. ст.57 ПКУ «Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів», та п.170.5. ст.170 ПКУ «Оподаткування дивідендів». І тут можливими є дві ситуації:

1. Податок на прибуток і ПДФО (та військовий збір) із суми «переплачених дивідендів» не сплачені. Тобто помилка була виключно технічною. У такому разі наведений вище варіант врегулювання відносин з учасником позбавить необхідності сплати вказаних податків, оскільки переплачена сума набуде статусу позики, а не дивідендів.
2. Податок на прибуток і ПДФО (та військовий збір) із суми «переплачених дивідендів» сплачені. Тобто помилка була не зовсім технічною. У такому разі окрім переплачених дивідендів виникли ще й суми переплат по вказаних податках. У цьому разі правильно буде скористатися механізмом повернення помилково сплачених податків.

Так, згідно з пп.14.1.182. п.14.1. ст.14 ПКУ помилково сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань, та у випадках, передбачених статтею 35¹ ПКУ (надміру сплачені).

Відповідно до п.42¹.2. ст..42 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, у тому числі, визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35¹ ПКУ; управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені.

Відповідно до п.43.4. ст.43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Десь так…