Виділ і статутний капітал

Питання: ТОВ має сформований статутний капітал нерухомістю (одне приміщення), двома засновниками 25 і 75 %. Статутний капітал і основні засоби однакова вартість (40тис.).

Засновники хочуть зробити виділ цією ж нерухомістю в іншу фірму.

Що з Статутним капіталом?

Як правильно зробити виділ?

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦКУ виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Отже, наслідком виділу є перехід майна, прав та обов’язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника(ів).

Особливістю виділу порівняно з іншими видами реорганізації є те, що реорганізована юридична особа (правопопередник) продовжує своє існування як така – відбувається лише зміна складу її майна, прав та обов’язків: вона позбавляється частини прав та обов’язків, які переходять до правонаступника.

З аналізу вищенаведеного слідує висновок про те, що наслідком виділу є парцелярне правонаступництво, що своєю чергою передбачає передання частини майна, прав та зобов’язань, визначених розподільчим балансом, одній або більше новій юридичній особі (правонаступникам), які створюються в результаті виділу.

Відповідно до п.98.3. ст.98 ПКУ реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов’язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Слід одразу звернути увагу на помилку законодавця стосовно визнання можливості при виділі внесення майна одного платника податку до статутного капіталу іншого платника. Так процедура за своєю правовою суттю не є виділом, а є створенням нової юридичної особи, учасником якої вважатиметься та юридична особа, з якої нібито відбувся виділ.

При виділі, передбаченому цивільним законодавством, юридична особа, з якої відбувся виділ не набуває корпоративних прав у новоствореній. Усі корпоративні права у новоствореній юридичній особі належать тим самим учасникам юридичної особи, з якої відбувся виділ. При цьому законодавство вимагає збереження не лише складу учасників такої юридичної особи, а ще й збереження співвідношення їх часток. У протилежному випадку виділ не відбудеться. Станеться створення нової юридичної особи або ще щось інше, але не виділ.

 

Повертаючись до процедури виділу, слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.109 ЦКУ після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Чинне законодавство не містить порядку складання такого розподільчого балансу, тому можна стверджувати, що його форма є довільною. Зазвичай, такий розподільчий баланс складається на дату прийняття рішення про виділ і в ньому зазначаються активи і пасиви, які залишаються у ТОВ, з якого відбувається виділ, та активи і пасиви, які передаються новоствореному ТОВ.

Якщо новоствореному підприємству в частині пасивів передаватиметься частина статутного капіталу ТОВ, з якого виділ відбувається, то в такому разі наслідком такого виділу буде зменшення статутного капіталу ТОВ, з якого стався виділ.

Процедура зменшення статутного капіталу ТОВ врегульована у ст.19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII. Так, після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення. Кредитори протягом 30 днів після отримання такого повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:

1) забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення;

2) дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором;

3) укладення іншого договору з кредитором.

У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов’язань товариством. Якщо кредитор не звернувся до товариства з письмовою вимогою у строк, передбачений частиною четвертою цієї статті, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо виконання зобов’язань перед ним.

Тож, якщо така процедура не лякає, то у розподільчому балансі у розділі «Активи» слід вказати майно, яке передається новоствореному ТОВ, а в розділі «Пасиви» – відповідний розмір статутного капіталу.

Якщо ж таку процедуру («спілкування» з кредиторами) є бажання уникнути, то в такому разі можна створити відповідну суму пасивів, адекватну вартості майна, що передається новоствореному ТОВ. Наприклад, можна отримати позику (поворотну фінансову допомогу від третіх осіб). Така позика буде відображена за Дт 311 «Рахунки в банках» та Кт 685 «Розрахунки за іншими операціями» (для отриманих короткострокових (на строк менше 12 місяців)).

Після цього в розподільчому балансі слід відобразити у розділі «Активи» майно, що передається новоствореному ТОВ, а в розділі «Пасиви» – зобов’язання з повернення вказаної позики.

Позикодавця можна «заспокоїти» тим, що відповідно до ч.3 ст.109 ЦКУ юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Тобто позикодавець по суті отримає два боржника: новостворене ТОВ, яке нестиме основну відповідальність, та ТОВ, з якого було здійснено виділ, яке нестиме субсидіарну відповідальність. Проте статутний капітал останнього залишиться не зменшеним.