Питання: Чи можна використовувати логотип без реєстрації прав на нього?

Відповідь: Два основних нормативних акти мають дати відповідь на це питання: Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ) та Закон України «Про охорону прав на торговельні марки» від 15.12.1993 № 3689-XII (далі – Закон про ТМ).

Відповідно до ст.1 Закону про ТМ торговельна марка – це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Дещо ширше визначення ТМ дає глава 44 ЦКУ. Відповідно до ст.492 ЦКУ торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Згідно зі ст.5 Закону про ТМ об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається. Об’єктом торговельної марки не можуть бути імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов’язаних з розвитком української науки та культури), працювали у радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Правова охорона надається торговельній марці, яка не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом про ТМ.

Набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору.

Відповідно до ст.13 Закону про ТМ одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва НОІВ здійснює державну реєстрацію торговельної марки, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.

Поняття логотипу у наведених вище Законах не закріплено. Проте воно міститься, наприклад, у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 № 3759-ХІІ. Відповідно до цього Закону логотип – це будь-яка комбінація позначень (слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), які придатні для вирізнення ефірного часу однієї телерадіоорганізації від іншої.

Тож з аналізу законодавства, спрощуючи для розуміння, можна стверджувати, що логотип – це незареєстрована ТМ.

Факт державної реєстрації ТМ відповідно до ст.495 ЦКУ надає її власнику наступні права інтелектуальної власності:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Більш розширено вказані права, що випливають із свідоцтва на ТМ, зазначені у ст.16 Закону про ТМ. Свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені Законом про ТМ. Використанням торговельної марки визнається:

• нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
• застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
• застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Крім того, свідоцтво на ТМ надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено Законом про ТМ:

• позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
• позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
• позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
• позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Таким чином, якщо логотип, як не зареєстрована ТМ, буде тотожний чи схожий на зареєстровану ТМ, то власник зареєстрованої ТМ зможе заборонити використовувати такий логотип.

Проте з правил бувають і виключення. Так, виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку не поширюється, у тому числі, на здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки; не поширюється на некомерційне використання торговельної марки та ін…

Крім того, відповідно до ст.500 ЦКУ будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача). При цьому право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Підсумовуючи викладене вище, слід вказати, що логотипом можна користуватися без реєстрації прав на нього. Проте, якщо він виявиться тотожним чи схожим на зареєстровану раніше ТМ, то власник такої ТМ може заборонити таке використання логотипу, тобто своєї ТМ. Але це за умови, що ТМ була зареєстрована (отримала пріоритет)  до початку використання логотипу.