Усі Ви чули про те, що нас зустрічають за одягом, а проводжають за розумом. Хтось говорить, що нас усе ж таки зустрічають за одягом, тобто за тим, як ми виглядаємо при зустрічі, тобто за формою, хоча й поважають за розумом, тобто за суттю.

Хтось скаже, що хоча нас і зустрічають за одягом, проводжають усе ж таки за розумом.

Мені більше подобається таке розуміння: як би нас не зустрічали, проводжатимуть усе рівно за розумом.

Якщо одяг вважати формою, то розум є суттю. Якби ми не себе дорого не продали за першого знайомства, висновок «От ти який насправді!» ми усе ж почуємо. Яким би одягом, іміджем чи формою я не прикривався, суть моя усе рівно вилізе назовні. Рано чи пізно мене сприймуть таким, яким я є насправді. То ж чи варто дурити когось з самого початку?

Згоден, що у брудному та вонючому одязі мене навряд чи хтось захоче взагалі хоч якось сприймати. Тому й ходжу чистим та охайним. Однак «купувати» клієнтів дорогим паском чи краваткою, створювати враження «крутого» адвоката на “крутому” авто, припаркованому біля найдорожчого ресторану Києва також не маю бажання.

То ж зважте самі, що Вам більше до вподоби: зустріч чи проводжання.