Траст і КІК

Питання: Фізична особа отримала 100% траст від компанії нерезидента. В свою чергу компанія-нерезидент володіє 50% корпоративних прав в українському ТОВ.

Чи підпадає така фізична особа під вимоги КІК?

Які наслідки для фізичної особи отримання такого трасту?

Відповідь: Траст (довірча власність) – це система відносин, при якій майно, спочатку належить засновнику, передається в розпорядження довірчого власника, але прибуток з нього отримують вигодонабувачі (бенефіціари). Засновник в рамках спеціальної угоди передає належні йому цінності під контроль довірчого власника, який зобов’язаний здійснювати з ними операції, що приносять вигодонабувачам максимальний прибуток або відповідні іншим інструкціям засновника.

Історія трастів Англійського загального права йде до часів Хрестових походів, коли лицарі, що йшли визволяти Єрусалим від невірних, залишали своє майно в руках довірених родичів або інших відданих піклувальників, щоб ті управляли ним на благо дружини і дітей лицарів.

 

Відповідно до ст.1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно (ст.1030 ЦК України).

 

Таким чином, вираз «фізична особа отримала 100% траст від компанії нерезидента» надалі сприйматимемо, як передачу фізичній особі підприємства-нерезидента як єдиний майновий комплекс або усього майна такого підприємства в управління фізичній особі.

 

Відповідно до ст.392 Податкового кодексу України, яка набуде чинності з наступного року, контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом. При цьому юридичною особою може визнаватися корпоративне утворення (об’єднання) або організація, наділена правом володіти активами, мати права та обов’язки та здійснювати діяльність від власного імені та незалежно від засновників, учасників або форми власності. Наявність у контрольованої іноземної компанії статусу юридичної особи визнається відповідно до законодавства її реєстрації.

Іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

 

Враховуючи, що в запитанні не зазначено про отримання фізичною особою частки іноземної компанії (корпоративних прав), виходитимемо з того, що в довірче управління фізичній особі передано майновий комплекс або 100% майна іноземної компанії. У такому разі слід аналізувати третю ознаку визнання іноземної компанії контрольованою, а саме: фізична особа «окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою».

Згідно зі ст.1032 ЦК України установником управління є власник майна, а управителем може бути суб’єкт підприємницької діяльності (ст.1033 ЦК України). При цьому управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

Згідно зі ст.1034 ЦК України вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління. Установник управління може вказати в договорі особу, яка має право набувати вигоди від майна, переданого в управління (вигодонабувача).

З цього слід зробити висновок про те, що управитель контролює майно установника, а не самого установника. Усі вигоди отримує установник управління або особа, зазначена ним. Отже, фізична особа, якій передано нерезидентом в управління майно такого нерезидента, не здійснює фактичний контроль над самим установником управління, тобто не здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою і така іноземна юридична особа не набуває статусу КІК за нормами ПК України.

 

А що стосується наслідків такої «передачі трасту», то слід виходити з того, що фізична особа має зареєструвати себе підприємцем та нести податкові обов’язки зі своєї винагороди від установника управління відповідно до умов договору про довірче управління та системи оподаткування, обраної такою фізичною особою.