Інвестиційна діяльність

Питання: Ми плануємо на наше ТОВ залучити іноземного інвестора для реалізації проєкту. В інвестиційному договорі зазначено:

2.1. Інвестор забезпечує фінансування Інвестиційної діяльності відповідно до умов Договору, яке в подальшому буде об’єктом прав Інвестора на отримання прибутку (дивідендів), а Одержувач інвестицій створює Результат інвестиційної діяльності, що фінансується Інвестором. По завершенні Інвестиційної діяльності Одержувач інвестицій передає Інвестору Результат інвестиційної діяльності на умовах Договору.

2.2. Інвестор надає інвестиції за Договором у вигляді грошових коштів в декілька етапів, зазначених у пункті 3.1 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Одержувача інвестицій, зазначений в Договорі, або вказаний Одержувачем інвестицій додатково.

Об’єктом інвестування буде будівля під реконструкцію. Ми маємо його викупити, оформити усі документи на реконструкцію, провести реконструкцію та передати інвестору. Будівля належить юридичній особі, корпоративні права якої ми плануємо викупити.

Яким чином оформити такі правовідносини?

Відповідь: Річ в тім, що ці два пункти Договору є досить обмеженою інформацією щодо домовленостей у цілому. Наприклад, що саме є Результатом інвестиційної діяльності? Він має бути чітко визначений у Договорі, оскільки інакше незрозуміло, про що саме сторони домовилися.

 

У зв’язку з цим існує принаймні два варіанти бачення таких домовленостей.

  1. Інвестор купує корпоративні права юридичної особи, якій належить будівля. Але робить це після того, як така будівля буде реконструйована до того стану, який буде зазначений у Договорі. У такому разі цей Договір буде мати ознаки договору купівлі-продажу інвестором корпоративних прав юридичної особи, яка є власником реконструйованої будівлі. Вартість корпоративних прав і формується з урахуванням витрат українського ТОВ, пов’язаних з цією діяльністю, та певної винагороди за її здійснення.
  2. Інвестор доручає українському ТОВ вчинити ряд юридичних дій, результатом яких і стане набуття Інвестором у власність корпоративних прав юридичної особи, яка є власником реконструйованої будівлі. У такому разі йдеться про договір доручення. Судячи з питання, другий варіант є більш відповідним тим домовленостям, які досягнуті Інвестором і українським ТОВ. На ньому й зупинимося детальніше.

 

Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений, у нашому випадку – це ТОВ) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя, у нашому випадку – це Інвестор) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст.1003 ЦК України). Відповідно до наведеної ситуації в питаннях Інвестор доручає ТОВ вчинити наступні юридичні дії:

  1. Придбати корпоративні права юридичної особи, якій належить будівля, яку треба буде реставрувати.
  2. Внести на рахунок такої юридичної особи кошти, необхідні для реконструкції будівлі. Наприклад, збільшити статутний капітал такої юридичної особи.
  3. Вчинити вже від імені такої юридичної особи дії, спрямовані на отримання дозвільної документації на реконструкцію.
  4. Замовити проєкт реконструкції, укласти договір з підрядником, який здійснить таку реконструкцію, прийняти виконання таких робіт.
  5. Передати Результат виконаного доручення, а саме корпоративні права юридичної особи, яка є власником реконструйованої будівлі, Інвестору.

 

Повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим (ст.1004 ЦК України).

 

Згідно зі ст.1006 ЦК України повірений зобов’язаний:

1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;

2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;

3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

 

А довіритель зобов’язаний, у тому числі: видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення; забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення (ст.1007 ЦК України).

 

Відповідно до ст.1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто ТОВ має отримати від Інвестора кошти, необхідні для виконання доручення, а також винагороду за таке виконання.

 

Зрозуміло, що за відсутності детальної інформації відповідь на наведене питання не може врахувати усі нюанси домовленості, але концептуально вона є конструктивною.