«Виконавчі» нюанси під час війни

Ж-л “Заробітна плата”, 4/2022. 

Війна росії проти народу України окрім податкових, трудових правовідносин, зачепила також певною мірою і правовідносини щодо виконавчого провадження. Законом № 2129 внесено доповнення до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», хоча й названі вони змінами, а не доповненнями. Доповнено Розділ ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 102. Набрав чинності цей Закон з 26 березня 2022 року, з дня, наступного за днем його опублікування в газеті Голос України» 25.03.2022 № 66.

 

Заборона виконання

 

Законом № 2129 уведено заборону здійснення виконавчих дій, якщо в результаті такого виконання певні активи чи вигоди можуть отримати три категорії стягувачів:

  • громадяни російської федерації;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації;
  • юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, проте серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) їх є російська федерація, громадянин російської федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації.

Щодо членів або учасників (акціонерів) юридичних осіб, які потрапили в останню категорію, не встановлено кількісного критерію такої участі. Це означає, що у випадку, коли бодай 1/100 статутного капіталу чи одна акція стягувача належить російській федерації, її громадянину чи її юридичній особі, виконання на користь такого стягувача буде зупинено. А от щодо кінцевих бенефіціарних власників слід орієнтуватися на інше спеціальне законодавство.

Так, згідно зі ст.1 Закону про запобігання кінцевий бенефіціарний власник – це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є:

  • для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
  • для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
  • для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Тобто відтепер питання виявлення КБВ стосуватиметься також і виконавців, приватних та державних, яким також доведеться відслідковувати структуру власності.

 

ПРОТЕ, якщо громадянин російської федерації проживає на території України на законних підставах і є кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до закону України, то вказані обмеження не застосовуються ані до такого громадянина, ані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої він є.

 

Законом № 2129 уведено заборону на відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії російської федерації, у період такої окупації. Закон № 2129 не передбачає встановлення переліку таких територій, тож доведеться виходити з фактичних обставин ситуації такої окупації.

 

Слід звернути увагу, що строк дії цієї заборони «прив’язаний» не до строку воєнного стану, а до строку тимчасової окупації.

 

 

Обмеження виконавчих дій

 

Законом № 2129 встановлено період, протягом якого здійснення виконавчих дій обмежується повністю чи частково. Таким періодом є період до припинення або скасування воєнного стану на території України. Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнний стан було уведено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком ще на 30 діб.

Протягом цього періоду фізичні особи, щодо яких відкрито виконавче провадження, та в рамках якого накладено арешт на їх банківські рахунки у сумі стягнення за виконавчим документом, що не перевищує 100 тисяч гривень, можуть здійснювати видаткові операції з таких рахунків без урахування такого арешту за умови. Тобто арешт з таких рахунків не знімається, виконавче провадження не зупиняється, але здійснення видаткових операцій дозволяється. При цьому види видаткових операцій не встановлено, а значить кошти можна переказувати на будь-які цілі.

Це означає, що такий боржник має контролювати надходження та залишок по своєму рахунку. І якщо він встигне раніше виконавця надати банку платіжне доручення на здійснення переказу коштів, то банк його виконає. Якщо першим буде виконавець, то банк не чекатиме відповідних дій від власника рахунку, а виконає платіжний документ такого виконавця. Таке собі змагання, хто перший, того й гроші.

Стосовно юридичних осіб – боржників встановлено аналогічне правило як і щодо фізичних осіб боржників, проте перелік і розмір видаткових операцій вже не є необмежними. З арештованого рахунку юридичної особи дозволено, незважаючи на накладений на нього арешт, здійснювати видаткові операції виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тобто повз арешт можна «підвісити платіжки» на зарплату з розрахунку 32 500 грн на одного працівника, податки та ЄСВ. Виплати ФОПам та іншим особам за цивільно-правовими договорами у цей режим використання арештованих рахунків не включені. Усі інші кошти виконавець вправі буде «оприбуткувати» в рамках примусового виконання.

 

Окрім обмеження виконавчих дій щодо банківських рахунків, виконання зупиняється на вказаний вище строк в частині звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Йдеться про ті підприємства, установи та організації, які вказані утримання з вказаних доходів здійснюють відповідно до законодавства. І не йдеться тут про банківські рахунки боржника.

Так, підприємство, яке нараховує заробітну плату своєму працівнику та утримує відповідну її частку в рамках виконавчого провадження до припинення або скасування воєнного стану на території України, не здійснює утримання відповідних сум і з вказаних виплат.

Такі виконавчі провадження не скасовуються, а виконавчі документи не втрачають своєї обов’язкової сили. Їх виконання призупиняється. Воно має бути відновлено щойно воєнний стан буде припинений після збігу строку, на який його було уведено, або коли він буде скасований достроково. Визначені Законом № 2129 строки перериваються та встановлюються, тобто продовжують свій перебіг, з дня припинення або скасування воєнного стану.

 

Звісно, що правослухняним громадянам України, якими однозначно та без сумніву є бухгалтери, треба чітко розуміти механізм виконання Закону № 2129 в частині зупинення виконання щодо утримання із заробітної плати. І Закон № 2129 такого механізму не містить сам і не надає такі повноваження будь-яким органам державної влади. Також не встановлює цей Закон обов’язку державних чи приватних виконавців складати якісь процесуальні документи щодо виконання Закону № 2129. Наприклад, не потрібною є постанова про зупинення виконавчого провадження на період дії воєнного стану чи будь-який інший документ.

Якщо розглядати Закон № 2129 як нормативно-правовий акт (а саме так і є), то він складається з відповідних норм права. Норма права – це правило поведінки, яке встановлюється державою, яка своєю чергою підтримує його дію та виконання усіма причетними. І от це правило поведінки вимагає зупинити виконавчі дії на вказаний у Законі № 2129 строк в частині звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. І це правило має бути виконано усіма, хто до такого виконання причетний. А причетними до нього є виконавець, бухгалтер, який нараховує зарплату та інші вказані доходи, боржник та стягувач. І усі вони мають вказане правило виконати. Продовжувати стягувати означає порушувати це правило, а отже й порушувати Закон № 2129.

Звісно, що виконавець може скласти постанову про зупинення виконавчих дій щодо звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника відповідно до Закону № 2129, та це не є необхідним, оскільки така постанова буде просто дублювати вказаний Закон без будь-якого впливу чи наслідків щодо обов’язку його виконання.

 

І ще треба акцентувати увагу на тому, що вказана заборона щодо утримання із зарплат та інших надходжень не стосується стягнення аліментів та стягнення з боржників, які є громадяни російської федерації. При цьому в цій частині Закон № 2129, на відміну від стягувачів, не ставить стягнення аліментів в залежність від місця проживання такого боржника.

Такі аліменти та такі борги мають бути стягнуті і сплачені підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами – підприємцями, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача утримані кошти мають бути перераховані на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

 

 

Нормативна база:

Закон № 2129

Закон України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 12.03.2022 № 2129-ІХ.

Закон про запобігання

Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-IX.