газета “ВСЕ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК”, 25 за 17 березня 2023
Підрозділ 10 р. XX ПКУ містить п. 69.1, відповідно до якого, якщо платник податків немає можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання строків сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), то його звільнено від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Цей пункт наштовхнув багатьох платників на думку про те, що можна ним скористатися і не платити податки у разі відсутності грошових коштів.
Навздогін до цього пункту Мінфін своїм наказом № 255 від 29.07.2022, зареєстрованим в Мінюсті 25.08.2022 за № 967/38303, затвердив Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
І от в п.1 розділу ІІ цього Порядку зазначені обставини, які унеможливлюють виконання платником податків податкових обов’язків, перелічені в 7-ми пунктах. І в жодному з них не йдеться про відсутність у платника податків грошових коштів на сплату податків.
Хіба що можна було би спробувати притягнути «за вуха» п.7 «інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально», але то вже питання спірне, оскільки підтвердити документально можна відсутність грошових коштів, а от відсутність можливості їх перерахувати в бюджет, то вже інше. Хіба що документальне підтвердження потрапляння підприємства в санкційний список і блокування банками усіх рахунків. Але то вже дійсно форс-мажор.
Якщо проаналізувати зазначений перелік обставин, то можна помітити, що усі вони пов’язані з так званими «технічними» перешкодами, тобто такими обставинами, які фізично перешкоджають виконати податковий обов’язок. Так у випадку, якщо підприємство має один банківський рахунок, ключі до якого відомі лише керівнику, місце перебування якого невідоме, то як би бухгалтер не хотів сплатити податки, він того не зробить ані дистанційно, ані шляхом подання паперових платіжних доручень банку. Банк просто відмовить у їх виконанні, оскільки бухгалтер не має відповідних повноважень. Та й відкрити інший рахунок в іншому банку за таких обставин бухгалтер чи інший працівник підприємства без керівника не зможе.
А от якщо керівник на місці і доступ до банківського рахунку є, то відсутність грошових коштів на цьому рахунку, як підстава для неможливості виконання зобов’язання зі сплати податків, навряд чи задовольнить контролюючий орган.
І от такі ситуації податковим законодавством не врегульовані. Іншими словами, в ПКУ ані слова про те, що відсутність коштів для сплати податків звільняє від відповідальності за їх несплату або несвоєчасну сплату. В наведеному п.69.1. ПКУ йдеться про відсутність саме «технічної» можливості сплатити податки за наявності коштів, а не про відсутність самих коштів.
повний текст тут: https://gazeta.vobu.ua/archives/48415