EXPERTUS. Головбух
Питання: до Благодійного фонду надійшов запит від фізичної особи, яка не є волонтером, на отримання гуманітарної допомоги населенню з метою подальшої її передачі по населених пунктах.
Чи може Благодійний фонд передавати гуманітарну допомогу набувачу, який не є волонтером?
Чи не підпадає дана дія під оподаткування?
Яким чином, в такому разі, скласти запит на отримання гуманітарної допомоги від імені фізичної особи, щоб дана передача не розцінювалось як така, що отримана для особистих потреб?
Можливо прописувати, що для передачі населенню з гуманітарною метою?
Відповідь: Відповідно до ст.1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Тобто благодійна діяльність не пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, та не спрямована на отримання доходу, що є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності як за ГКУ, так і за ПКУ.
Благодійником визнається дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності. Тобто не суб’єкт господарювання, а просто фізична чи юридична особа.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» цілями благодійної діяльності є не отримання доходу, а надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.
А ст.6 цього ж Закону благодійною пожертвою визнає безоплатну передачу благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону.
Із запитання можна зрозуміти, що фізична особа має намір отримати гуманітарну допомогу і роздати її тим, хто потребує. У цьому разі йдеться про так зване посередництво між Благодійним фондом і отримувачами благодійної допомоги.
Таке посередництво має ознаки відносин, що регулюються договором доручення, а тому логічно ці відносини саме в такий спосіб і врегулювати. Тобто у цій ситуації варто укласти договір доручення, за яким Благодійний фонд доручає фізичній особі від імені Благодійного фонду передати гуманітарну допомогу отримувачам.
Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.
У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст.1003 ЦК України).
Повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (ст.1004 ЦК України).
За ст.1006 ЦК України повірений зобовязаний:
1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення;
2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
3) негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.
Отже, у наведеній в запитанні ситуації варто укласти договір доручення, за яким фізична особа отримає речі, що входять до складу гуманітарної допомоги, пороздає їх фактичним отримувачам такої гуманітарної допомоги та відзвітує про ці свої дії Благодійному фонду у формі відповідного звіту.
В такому разі фізична особа не отримуватиме від Благодійного фонду ніякого доходу, ніякого блага, а слугуватиме посередником між Благодійним фондом і фактичними отримувачами благодійної допомоги. А тому у такої фізичної особи – посередника не виникатиме доходу, як об’єкта оподаткування.
Звісно, можна вказані відносини оформити й за допомогою листа-запиту від фізичної особи – посередника. Але чи варто наражати себе на ризики, які можуть виникнути, якщо податківці не захочуть у такому оформлені впізнати відносини, що регулюються договором доручення.
О.Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді