Продаж боргу

EXPERTUS. Головбух

Питання: ТОВ на єдиному податку четвертої групи – сільгоспвиробник (Позичальник) має заборгованість за позикою перед ТОВ на загальній системі (Позикодавець).

ТОВ (Позикодавець) має намір оцінити суму позики по фактичній вартості та спроможності Позичальника його погасити та переуступити борг правом вимоги фізичні особі.

Які податкові наслідки можуть виникнути для Позичальника? Чи потрібно Позичальнику відображати зміну суми позики в бухгалтерських документах?

Відповідь: Відповідь залежить від того, що саме мається на увазі під оцінкою суми позики. Тут можливі два варіанти в залежності від зміни зобов’язання Позичальника за позикою.

 

Перший варіант.

Якщо в результаті такої оцінки позики змінюється розмір зобов’язання Позичальника, тобто вносяться зміни у зобов’язання, то в такому разі це має бути оформлено відповідним договором, укладеним Позикодавцем з Позичальником. В такому договорі має бути зафіксовано новий розмір суми позики. І якщо він буде зменшений у порівнянні з первісним розміром, то сума зменшення буде по суті «подарунком» Позичальнику. Або ж безповоротною фінансовою допомогою.

Так, згідно з пп.14.1.257. ст.14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Відповідно до пп.292.11. ст.292 ПК України до складу доходу платника єдиного податку не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів. Отже, суми безповоротної фінансової допомоги мають таки включатися до складу доходів такого платника.

 

Згідно з пп.297.1. ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, у тому числі:

1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім пп.133.1.1 та пп.133.1.4 п.133.1 ст.133 ПКУ;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою ПК України.

Тож, якщо Позичальник є фізичною особою, то суму, на яку було зменшено за згодою сторін його зобов’язання з повернення позики, слід оподаткувати ПДФО та ВЗ на загальних підставах (ПДФО 18% та ВЗ 1,5%).

А от, якщо Позичальник є юридичною особою, то тут складніше, оскільки ПК України звільняє такого платника четвертої групи від сплати податку на прибуток, водночас без застережень щодо оподаткування безповоротної фінансової допомоги таким податком. І єдиний податок для таких платників розраховується за зовсім іншим алгоритмом, не застосовним до безповоротної фінансової допомоги.

Тому формально такий Позичальник – юридична особа не повинен з такої суми сплачувати податки. Проте чи погодяться з таким баченням податківці? Малоймовірно.

 

Варіант другий.

Якщо в результаті такої оцінки позики розмір зобов’язання Позичальника не змінюється, тобто не вносяться зміни у зобов’язання, то в такому разі зменшення суми позики буде відображено у ціні права вимоги, проданого Позикодавцем фізичній особі (Новому кредитору). В такому разі для Позичальника настають наслідки, пов’язані з тим, що він відтепер повертатиме позику в повному обсязі не Позикодавцеві, а Новому кредитору, фізичній особі.

Податкових наслідків така зміна кредитора для Позичальника не матиме.

 

 

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді