Податкові запити – паралелі

Пам’ятаєте Орвелла з його романом «1984», в якому йдеться про тотальний контроль? Здається, динаміка розвитку фіскального контролю у світі спрямована саме в цей бік. Фіскальний контроль усе більше набуває ознак тотального, і цілком очікувано слід визнати, що вже незабаром наша держава знатиме про всі наші витрати й доходи. Аби лиш, отримавши таку інформацію, податківці не зловживали нею. Може тоді було би й не так вже лячно. Але ж ми розуміємо, що лячно нам буде доти, доки податківці, мислячи у фіскальний спосіб, вважатимуть усіх платників податків податковими «ухилянтами», а себе – борцями за чесний бізнес. Такий, як вони його собі уявляють чесним.

Якось у східній Австрії один місцевий винороб розповів таку історію. Купив він нову бочку для виробництва вина, сплатив за неї з банківського рахунку та й прилаштував її до виробництва. А подавши в січні наступного року прибуткову декларацію, отримав від податківців запит із проханням пояснити, як у нього так вийшло, що бочок для виробництва вина стало більше, а вина виготовлено не більше. Чому прибуток не зріс?

Слід віддати належне податківцям: їх задовольнило пояснення, що нову бочку було придбано на заміну старої, яка зіпсувалася. А от цікаво, чи наші вітчизняні податківці таке пояснення сприйняли б? До речі, особливо мені сподобалося його Blaufränkisch з тієї нової бочки.

І от сьогодні – про запити податківців на кшталт: «Чому динаміка зростання доходу платника податків є, а динаміки зростання податку на прибуток немає?».