Відповідь: Відповідно до ст. 96¹ Цивільного кодексу (далі – ЦК) учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.Така організаційно-правова форма, як приватне підприємство, є досить дискусійною, оскільки лише ст.63 Господарського кодексу згадує про таке підприємство. Так, згідно з названою нормою ГКУ залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, зокрема приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи). Окремого закону, яким би регулювалася діяльність приватного підприємства саме як організаційно-правової форми, не існує. Тому розглянемо питання по аналогії з найближчою ОПФ, а саме з товариством з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст. 26 Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

Отже, ключовим підґрунтям спрямування чистого прибутку на виплату дивідендів є рішення про їх виплату. Таке рішення приймають учасники товариства на загальних зборах, або ж воно приймається одноособовим учасником у формі його рішення.

Саме до компетенції загальних зборів належать питання розподілу чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів (пп. 12 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275).

 

Прямої заборони змінити чи скасувати рішення про виплату дивідендів Закон № 2275 не містить. Тобто, якщо спочатку вирішили спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку 2020 року, а решту на розвиток, а через два роки передумали, і все ж вирішили не на розвиток, а на виплату дивідендів – то змінити рішення можна, за умови, що чистий прибуток за 2020 рік дійсно ще «залишився» (не спрямовано на розвиток, зокрема через резервний капітал). Або ж можна взагалі «передумати» і скасувати раніше прийняте рішення про виплату дивідендів.

 

У такому разі слід правильно і акуратно скласти протокол загальних зборів учасників товариства або ж рішення одноособового учасника. Також в залежності від того, чи були вже здійснені часткові виплати, чи були вже нараховані і сплачені ПДФО і ВЗ на суми дивідендів, слід вчинити внесення в облік відповідних змін/коригувань.

 

 

 

  О. Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та Партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана