Відповідь: З питання можна дійти висновку про те, що відбулася процедура звернення стягнення на частку в статутному капіталі ТОВ.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів, на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленим Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У разі звернення стягнення на частку у статутному капіталі товариства на підставі виконавчого документа виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.

З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.

Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, суб’єкт оціночної діяльності, якого залучає виконавець на підставі своєї постанови або виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 Закону про ТОВ станом на день, що передував накладенню арешту на частку.

Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону.

Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.

Якщо оплата, передбачена вище, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним.

Якщо товариство не виконає обов’язків відповідно до частини другої чи третьої цієї статті, або учасники товариства чи заставодержатель не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним відповідно до частини сьомої цієї статті, частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку.

Враховуючи ситуацію, наведену у питанні, процедура до передачі частки на реалізацію на аукціоні була проведена «непомітно» для ТОВ.

Тому є два варіанти дій ТОВ:

1. Погодитися з такою ситуацією і вчинити дії на внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
2. Оскаржувати результати аукціону.

У першому випадку після проведення операцій придбання корпоративних прав  на аукціоні необхідно внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Для цього, відповідно до ч.4. ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV, подають такі документи:

• заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР;
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник – юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;
• документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), – у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;
• документ про сплату адміністративного збору, який становить 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні – 3028 грн х 0,3 = 908,40 грн);
• установчий документ юридичної особи в новій редакції – у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;
• примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заяву фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передання частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи – у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;
• заяву про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційну заяву про добровільну реєстрацію як платника ПДВ – за бажанням заявника в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування;
• у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи – структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
• у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи – витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
• у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи – копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для громадян України).

Щодо відповідальності слід орієнтуватися на Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року № 361-IX.

Відповідно до ст.35 зазначеного Закону засновники (учасники) юридичної особи несуть відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, а також за відповідність перекладу тексту документів у випадках, визначених пунктом 1 частини першої статті 15 цього Закону.

Особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, а також у неподанні або несвоєчасному поданні державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, несуть відповідальність, у порядку, встановленому законом.

Внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юридичної особи або зміну учасників юридичної особи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 340 000 грн).

Неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 340 000 грн).

Ненадання юридичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, та фізичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юридичних осіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу – резидента в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 340 000 грн).

Притягнення осіб до відповідальності за порушення, передбачені цією частиною, здійснюється Міністерством юстиції України. Порядок притягнення юридичних осіб до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за такі дії встановлюється Міністерством юстиції України. Порядок притягнення до відповідальності та порядок визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб, затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 13 вересня 2023 року № 3258/5.

  О.Єфімов,

Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді