Якщо Ви «погуляєте в Інтернеті» в пошуках вакансій на отримання роботи юриста, то помітите, що досить часто потенційні роботодавці пред’являють немало вимог до кандидатів, які мають бути підтвердженні відповідними документами. Наприклад, роботодавці хочуть бачити диплом престижного вузу, сертифікат про складання іспиту з англійської, німецької, іспанської мови, рекомендацію відомих роботодавцю осіб та інші папери. Але ж у цьому разі відбувається сприйняття кандидата на посаду не безпосередньо, а опосередковано, через папери. Вважається,
що такий кандидат має гарну професійну підготовку тому, що він закінчив престижний вуз;
що у нього гарна англійська тому, що він має відповідний сертифікат;
він уміє водити автомобіль, бо в нього є водійське посвідчення.
І це усе сприймається як аксіома щодо людини, яка має відповідні документи.
Насправді ж юрист, що закінчив не зовсім престижний, чи зовсім не престижний вуз, може виявитися набагато кваліфікованішим за юриста з престижним дипломом.
Мені одного разу сказали в одній фірмі, що їх не влаштовує запропонований мною кандидат тільки тому, що в нього диплом юриста якогось військового вузу, бо військовий юрист апріорі не може бути хорошим фахівцем у галузі податків та господарського права. Але при цьому мені було сказано: «От якби саме Ви погодилися у нас працювати». Але ж я також закінчив військово-юридичний факультет військового інституту.
Як на мене, усе набагато простіше. Людина, яка покладається на папери при підборі кадрів, з одного боку лінується з кандидатами попрацювати, щоб дізнатися, на що ж вони дійсно здатні, а з іншого боку, вона перекладає відповідальність за своє рішення з себе на папірці, або на того, хто їх видав: «Хіба ж це я помилився з кандидатом, це помилка тієї поважної особи, яка цього кандидата рекомендувала. І хто ж міг подумати, що Університет Ш-ка випускає таких юристів. Я тут теж обманутий яскравим дипломом».
Для наглядності така історія:
«Мастер не обращал никакого внимания на дипломы и учёные степени. Он оценивал самого человека, а не его удостоверения.
Он как-то сказал:
— Если есть уши, чтобы слышать пение птицы, нужно ли спрашивать у неё паспорт».
P.S. У нашій Фірмі до кандидата дві вимоги:
1. Велике бажання бути юристом.
2. Наявність диплому юриста. Друга вимога формальна, то ж назва вузу ролі не відіграє.
А ще для мене особисто має значення, яку музику людина слухає, які книжки читає, яке хобі має, як думає, про що говорить, чим цікавиться, за скільки часу пливе 2 км і пробігає 10.