EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство-резидент (далі – Позичальник) перебував у договірних відносинах за договором позики з підприємством-нерезидентом (далі – Кредитор).
У червні 2023 року Позичальник звернувся до Кредитора з письмовим зверненням про прощення частини заборгованості за договором позики. Кредитор задовольнив зазначене прохання, що було належним чином оформлено додатковою угодою про прощення частини боргу. У зв’язку із зазначеною операцією Позичальник визнав дохід у бухгалтерському та податковому обліку відповідно до вимог чинного законодавства.
В 2025 році Позичальник отримав документи, у тому числі договір про розподіл активів при ліквідації Кредитора, датований січнем 2023 року. Відповідно до цього договору фізичні особи – акціонери Кредитора отримали право на безоплатний ліквідаційний розподіл активів, внаслідок чого до них перейшло право на вимогу заборгованості за договором позики. У зазначеному договорі сума розподілу вказана без урахування суми прощення боргу
Фізичні особи в установленому законодавством порядку подали декларації про майновий стан та доходи з додатком розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військовому збору, визначених у частині прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), та сплатили відповідні суми ПДФО та військового збору до бюджету.
У листопаді 2025 року фізичні особи пред’явили позичальнику документ вимоги боргу, в якому сума заборгованості була вказана без урахування суми раніше прощеного боргу. Аналогічно, у договорі про розподіл активів при ліквідації суму розподілу між акціонерами також було зазначено без зменшення на суму прощеної заборгованості.
Позичальник надав фізичним особам – новим кредиторам копії додаткових угод до договору позички про прощення частини боргу та ініціював перегляд суми вимоги. За результатами переговорів у документі вимоги боргу було враховано суму раніше прощеного боргу.
Які податкові наслідки для юридичної особи – позичальника, фізичних осіб кредиторів?
Відповідь: Як видно із самого питання, у зобов’язальних відносинах змін зазнало лише право нових кредиторів на отримання боргу юрособи, яка припинилася. Нові кредитори погодилися з тим, що їх дохід буде меншим аніж задекларований. Враховуючи, що «фізичні особи в установленому законодавством порядку подали декларації про майновий стан та доходи з додатком розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військовому збору, визначених у частині прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), та сплатили відповідні суми ПДФО та військового збору до бюджету», виникає необхідність привести у відповідність до реальних зобов’язань задекларовані фізичними особами суми доходів.
Відповідно до п.50.1. ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Тож, фізичні особи мають подати уточнюючий розрахунок до своєї декларації, в якій була вказана повна сума боргу без врахування прощеної його частини. На суму ПДФО і ВЗ з «прощеної» частини боргу слід скоригувати/уточнити свої податкові зобов’язання.
Що ж до самого боржника – юридичної особи, то для неї нічого не змінюється, оскільки сума прощеного боргу вже була відображена ним у складі доходів, що включаються до об’єкту оподаткування і збільшують його базу оподаткування.
О. Єфімов,
Старший партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана