EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство отримало поворотну фінансову допомогу 6 млн грн в жовтні 2020 року. На сьогоднішній день не повернули 1млн грн. По безкоштовному запиту до Міністерства юстиції дізналися, що підприємство, яке надавало допомогу, змінило назву, місце реєстрації (на Маріуполь) та директора.
Чи можна списати фінансову допомогу, якщо позовна давність ще не спливла (початок перебігу лише з 05.09.2025), але місце реєстрації – ТОТ?
Чи потрібно чекати спливу позовної давності або ж банкрутства?
Відповідь: Згідно з пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога надається на безповоротній або поворотній основі. При цьому поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. У цивільних правовідносинах щодо поворотної фінансової допомоги вживають термін «позика». Відповідно до ст.1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Отже, для отримання поворотної фінансової допомоги підприємством від фізичної особи необхідно укласти договір позики між ними.
Відповідно до ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вказано вище, предметом договору позики є грошові кошти.
До істотних умов договору віднесено також і строк, на який надається позика.
Згідно з пп.14.1.257. ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Отримана безповоротна фінансова допомога є доходом для юридичної особи з точки зору бухгалтерського обліку. Тож, вона у платників податку на прибуток збільшує оподатковуваний прибуток, що призводить до додаткового податкового навантаження.
Отже, списати неповернуту позику в дохід чинне законодавство зобов’язує лише після спливу позовної давності, яка після «карантинного» та «воєнного» обмеження поновила свій перебіг з 5 вересня 2025 року. Отже, спливе вона 4 вересня 2028 року. І лише після цієї дати можна розраховувати на те, що така заборгованість по позиці може бути не стягнута судом на користь позикодавця.
Та обставина, що позикодавець був зареєстрований за законодавством країни-окупанта на ТОТ не свідчить про те, що він припинив своє існування за законодавством України. Державна реєстрація у місті Маріуполь тим більше не свідчить про втрату позикодавцем права на отримання повної суми наданої іншій юридичній особі позики.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців – це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу – підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Отже, допоки позикодавець перебуватиме в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, він матиме право на отримання наданої позичальнику позики у повному обсязі. Навіть якщо він буде ліквідований та виключений з ЄДР право вимоги позики може перейти до його правонаступника.
Тож, оптимальним варіантом поведінки слід визнати дочекатися спливу позовної давності, набуття неповернутою частиною позики ознак безповоротної фінансової допомоги і лише потім списання цієї суми в дохід та сплату податку на прибуток.
О.Єфімов,
Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді