EXPERTUS. Головбух

Питання: Питання щодо розрахунків зі статутним капіталом.

ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, Модельний Статут.

В 2016 році створено ТОВ, сформований статутний капітал (СК) єдиним засновником фізичною особою (ФО) шляхом внесення права вимоги на суму 3 000 000,00 грн. Право вимоги було реалізовано шляхом передачі права власності на виробничі будівлі, які оприбутковані і введені в експлуатацію як ОЗ.

В 2019 році (ні за імперативних вимог) засновник приймає рішення про зниження СК до 50 000,00 грн. В 2020 році продає свою частку двом іншим ФО по 25 000,00 грн. разом із заборгованістю 2 950 000,00. На кінець 2025 року заборгованість перед новими засновниками не погашено.

Питання:

1) Чи правомірне рішення про формування права вимоги за цією заборгованістю і внесення його в СК в сумі 2 950 000,00 грн. ?

2) Чи виникає за таких умов об’єкт оподаткування ПДФО і ВЗ у ФО, оскільки дохід фактично не був отриманий, а обміняний на корпоративні права, які ні є об’єктом оподаткування?

3) Чи правомірне рішення про створення додаткового капіталу за рахунок цих коштів без оподаткування їх ПДФО і ВЗ ?

4) Якщо так, чи потрібно змінювати Модельний Статут?

5) Які є можливі варіанти капіталізувати цю заборгованість без сплати ПДФО і ВЗ, оскільки дохід ФО фактично не буде отриманий, натомість обміняний на корпоративні права?

Відповідь: Згідно зі ст.13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства. Отже формування СК за рахунок внесення вкладу у формі права вимоги цілком відповідає чинному законодавству.

Для того, щоб дати відповідь про те, чи виникає дохід у учасника, який свій вклад здійснив внесенням права вимоги, слід аналізувати саме право вимоги і його природу. Так, якщо воно виникло, наприклад, з надання фізичною особою третій особі позики, то зрозуміло, що дохід у вигляді права вимоги повернення позики виникати не може.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ТОВ має право зменшити свій статутний капітал. При зменшенні СК на суму 2 950 000 грн, якщо таке зменшення не було пов’язане з покриттям збитків, ТОВ має відобразити кредиторську заборгованість перед учасником щодо повернення йому вказаної суми інвестиції.

Відповідно до п.170.2 ст.170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX ПК України з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 ПК України.

Іншими словами, якщо учаснику буде повертатися сума його інвестицій в розмірі 2 950 000 грн, тобто за номінальною вартістю таких інвестицій, то база оподаткування для ПДФО і ВЗ у такому разі не виникатиме.

Якщо такий учасник продає частку в СК, що в нього залишилася, за номінальною вартістю, тобто разом за 50 тисяч гривень, то знову ж таки у нього не виникатиме база оподаткування ПДФО і ВЗ, оскільки інвестиційний прибуток у цьому разі буде дорівнювати нулю.

А от, якщо він уступить новим учасникам ТОВ право вимоги від ТОВ невиплаченої йому особисто частки у розмірі 2 950 000 грн, то для таких учасників вказана сума буде вважатися доходом (як додаткове благо / дарунок) та оподатковуватиметься за загальними правилами, тобто 18% ПДФО і 5% ВЗ. Однак за умови, що ТОВ здійснить таку виплату таким новим учасникам.

Згідно зі ст.11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» модельний статут товариства є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції «за замовчуванням», яка формується з положень, рекомендованих Кабінетом Міністрів України.

Найменування товариства, що діє на підставі модельного статуту, склад засновників (учасників), розмір статутного капіталу, розмір часток у статутному капіталі кожного з учасників, спосіб внесення ними вкладів (у грошовій та/або негрошовій формі) визначаються відповідним рішенням засновників (учасників) товариства.

Рішення засновників про створення товариства, що діє на підставі модельного статуту, підписується усіма засновниками (їх представниками). Рішення учасників про провадження діяльності на підставі модельного статуту про перехід товариства з модельного статуту на діяльність на підставі статуту та рішення учасників про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, підписуються учасниками (їх представниками), які голосували за відповідне рішення, та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення. Справжність підписів засновників (учасників) або їх представників засвідчується нотаріально, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Товариство має право у будь-який час змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого воно діє, обравши інше альтернативне положення з числа тих, що передбачені Кабінетом Міністрів України. У разі прийняття загальними зборами учасників рішення про зміну редакції модельного статуту, на підставі якого діє товариство, положення нової редакції модельного статуту застосовуються з дня державної реєстрації відповідних змін.

Отже, можливість зміни варіанту модельного статуту Законом передбачена. Проте у наведеній ситуації не вбачається необхідності такої зміни, якщо враховувати перелік дій, вказаних у запитанні.

  О.Єфімов,

Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді