Опубліковано в газеті “Бухгалтерія” № 15 (1054), 15 квітня 2013 року, стор.77

Питання: готель належить фізичній особі на праві власності як об’єкт нерухомого майна та використовується для надання готельних послуг. Чи повинна така фізична особа сплачувати податок на таку нерухомість? 

Відповідь: зрозуміло, що питання стосується такого елементу податку, як об’єкт оподаткування. Слід нагадати, що елементи податку закріплені статтею 7 ПКУ, а об’єкт віднесено до обов’язкових елементів, відсутність якого спричиняє по суті й відсутність самого податку. Відповідно до пп.265.2.1. ст.265 ПКУ об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості.

Згідно з пп.14.1.129. ст.14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. вони поділяються на певні типи: житловий будинок; житловий будинок садибного типу; прибудова до житлового будинку; квартира; котедж; кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах; садовий будинок; дачний будинок. Як видно з визначення об’єкту житлової нерухомості, одним із його обов’язкових критеріїв є віднесення цього об’єкту до житлового фонду.

Правовідносини, пов’язані з віднесення певних приміщень до житлового фонду, регулюються Житловим кодексом Української РСР від 30.06.1983 р. № 5464-Х (далі – ЖКУ). Відповідно до ст. 4 ЖКУ житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України. Житловий фонд включає приблизно той самий перелік приміщень, що й пп.14.1.129 ст.14 ПКУ. А відповідно до ст.6 ЖКУ жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Що стосується готелів, то вони не мають своїм призначенням постійне місце проживання, хоча там це робити було би зручно. Відповідно до ст.1 Закону України «Про туризм» від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР готель – підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов’язковим обслуговуванням. А готельною послугою цей же Закон визнає дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) знову ж таки для тимчасового проживання в готелі, а також іншу діяльність, пов’язану з розміщенням та тимчасовим проживанням.

Таким чином, готелі не призначені для постійного проживання громадян, а отже, вони не відносяться до житлового фонду, не є об’єктом житлової нерухомості, тож, й не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.