Вітаю Вас,

Огюст Роден, пояснюючи як він творить свої шедеври, сказав: «Я беру глибу мармуру та відсікаю усе непотрібне».

Мабуть і мудрість з’являється у такий спосіб. З дитинства нам пояснюють, яким є світ навколо нас, замість того, щоб навчити просто дивитися на нього. Результатом виховання у більшості з нас є певний набір уявлень про світ, а не вміння його бачити. Переконуюсь у тому, щороку спілкуючись із новим потоком студентів у КНЕУ. Вони усі знають, що їм потрібно набувати знань, та, прагнучи набувати знання, чомусь переймаються більше оцінками. І лише потім, працюючи юристами, починають усвідомлювати, що саме знання їм потрібні, а не оцінки.

Пропоную Вам такий погляд на те, де береться мудрість: їй треба звільнити місце, дати можливість прорости. Усі ми наділені нею з дитинства, але усі ж ми їй не даємо вивільнитися з тих уявлень, шаблонів, стереотипів, які нам дає виховання. То ж може людина стає мудрою тоді, коли відсікає увесь той непотріб, звільняється від життєвої суєти і починає дивитися на світ очима, не затьмареними суспільною думкою і уявленнями про те, яким цей світ повинен бути?

Бажаю Вам стати мудрими!

Олександр Єфімов