Питання: Товариство з обмеженою відповідальністю має одного єдиного учасника, яким є фізична особа. Одночасно цей учасник є керівником Товариства. Товариство не здійснює господарську діяльність близько п’яти років. Свідоцтво платника ПДВ – анульовано. Процедура ліквідації не проводилась. Cтаном на даний час з ЄДРПОУ Товариство не виключено. Статут Товариства до цього часу не приведено у відповідність до вимог Закону «Про Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

Статут Товариства в редакції 2012 року та передбачає можливість відчуження майна Товариства шляхом продажу і дарування. Товариству на праві власності належить квартира, яку воно має намір продати (або) подарувати на користь дружини учасника/керівника товариства.

Питання: Чи має право учасник/керівник товариства підписати від імені товариства договір відчуження квартири на користь власної дружини?

Прізвище у них однакове.

Continue reading »

Смертна кара – завжди несправедливо. Чому державі дозволено вбивати і це не гріх? Чи гріх?

Коли знаєш, за якими правилами грають з тобою, то шанс виграти істотно збільшується.

Таке собі. Можна послухати в дорозі на аудіо.

Питання: На початку травня 2020 року помер єдиний учасник ТОВ. За життя він склав заповіт на фізичну особу. ТОВ відповідно до законодавства має оновити відомості про бенефіціара, подати відомості. Як це зробити і які дії директора ТОВ мають бути в такій ситуації?

Continue reading »

Питання: Товариство уклало імпортний контракт з постачання консультаційних послуг з нерезидентом Голландії. Зміст послуг інспекція найманих комбайнів в частині готовності до збирання врожаю (відповідність технічним параметрам) та навчання персоналу замовника контролювати підготовку комбайнів до збору врожаю з найменшими втратами.

Питання: є ризик інжинірингу та відсутності ділової цілі (аналогічну роботу можна замовити в Україні або виконати власними силами)?

Continue reading »

Питання: Юридична особа, резидент Данії, має в Україні частку в декількох українських ТОВ, для спрощення руху коштів нерезидент юрособа планує відкрити рахунок в грн в українському банку, на який будуть надходити кошти від виплати дивідендів від одного з ТОВ. Розглядається можливість відкриття не інвестиційного, а саме звичайного рахунку, бо надалі за рахунок отриманих коштів нерезидент планує надати фінансову допомогу (позику) іншому українському ТОВ. Також розглядається  варіант придбання в Україні обладнання з наступним переданням до статутного фонду дочірніх ТОВ, нерезидент також розглядає можливість отримати дивіденди у вигляді обладнання від українського ТОВ, при цьому може бути потрібним оплатити юридичні послуги, реєстраційні збори, винайняти приміщення для зберігання обладнання оплативши за допомогою рахунку в Україні.  

Чи необхідно такому нерезиденту реєструвати представництво чи іншим чином реєструватися в податкових органах як іноземна юридична особа, що здійснює діяльність в Україні?

Нерезидент не планує фактично мати офісу чи представництва, займатися продажами чи отримувати будь-які інші доходи окрім дивідендів, усі банківські транзакції наразі можливі через Інтернет.

Continue reading »

Питання: У нашого підприємства (юридична особа) до 2011 р. був відкритий поточний рахунок у АКБ «Базис» м. Харків. На момент ліквідації даного банку, на залишку поточного рахунку нашого підприємства, залишилися кошти в сумі 120 000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень). Ще до ліквідації Банк признав свій борг  перед нашою організацією, про що зазначено у «Повідомленні про акцептування вимог кредитора» за підписом  тимчасової адміністрації АКБ «Базис» від 05.10.2012. Далі наше підприємство поставили у чергу кредиторів.

У 2020 році наш акціонер вирішив закрити підприємство, повністю припинити його діяльність.

Питання: Чи зможе наше підприємство, знаходячись у статусі припинено (закрито), отримати свої кошти з ліквідованого Банку, на той випадок, якщо до нас дійде черга про погашення визнаної кредиторської  заборгованості?

Continue reading »

Питання:

1. Які особливості вексельного розрахунку для аграріїв?
2. Розрахунок за поставлені товари переказним векселем, який акцептований, але не авальований, чи має право постачальник відмовитися від прийняття такого виду розрахунку, якщо у договорі є пункт про можливість вексельного розрахунку? Чи обов’язковий аваль векселя банком?
3. Якщо є рішення Господарського суду і відкрито виконавче провадження, або ще не відкрито виконавче провадження, чи може боржник виконати рішення суду надіславши переказний вексель? Як це все правильно оформити документально і скільки часу чекати на відповідь від стягувача?

Continue reading »

Питання: Українське підприємство уклало контракт на поставку своєї продукції німецькому підприємству. За відправлену партію товару на наш валютний рахунок надійшли кошти в повній сумі вказаній в інвойсі, проте платником тих коштів, як вказано у платіжному банківському  документі, є не підприємство-покупець, а керівник того підприємства. У банківському документі чітко вказано номер нашого інвойсу, по якому здійснена оплата. Банк такі кошти нам зараховує на рахунок. Але ж  це не є зовсім вірно. Чи може бути небезпечною дана ситуація для українського підприємства?

У заголовній частині контракту вказано прізвище та ім’я керівника німецького підприємств. Власне від нього, а не від самого підприємства-покупця надходять на наш рахунок кошти за відвантажену нами продукцію. Тобто платник не є зовсім сторонньою особою у наших відносинах проте, здійснюючи оплату, німецька сторона не вказує дані контракту, лише посилається на номер інвойсу.

На мою думку, слід укласти додаткову угоду, у якій прописати можливість здійснення оплати третьою особою а саме директором, і вказати його прізвище та ім’я.  Оплату ми отримали від конкретної фізичної особи, а не від юридичної, з якою було укладено контракт.  

Continue reading »