Питання: Дві великі іноземні компанії Х та У з офісами за межами України та розгалуженою мережею своїх дочірніх компаній по усьому світу уклали договір, який передбачає виплату бонусів за торгівельними операціями. Усі виплати бонусів відбуваються за межами України. Ми є дочірнім підприємством в Україні. Наша материнська компанія (Данія) виставляє на нас інвойс з формулюванням компенсації бонусів, тобто ці бонуси наша материнська компанія виплатила покупцю (також у Данії) і тепер виставляє нам інвойс з метою компенсації своїх витрат, віднесених на Україну. Ми прямих контрактів з дочірніми компаніями не маємо.

Схема взаємодії наступна: ми, як глобальний постачальник товару, нараховуємо бонуси за продаж нашим покупцям. Наша материнська компанія зібрала обсяги продажів по усій Европі (у тому числі й Україні) одного клієнта і фізично здійснили платіж лише глобальному покупцю в Данії. І тепер наша материнська компанія перевиставила на свої дочірні компанії компенсаційні інвойси за бонусами у частині обсягів продажів окремо взятої країни. У нас на території України є контракт з цим покупцем, але бонуси на території України ми йому не сплачуємо. У цьому випадку платіж здійснює материнська компанія клієнту в Данії, базуючись на глобальних  обсягах продажів.

Питання:

1. Чи можемо ми здійснити валютний платіж як компенсацію бонусів?
2. Якщо ні, то якими нормативними актами ми можемо це аргументувати?
3. Якщо так, то яке формулювання має бути в акті (чи в іншому документі) та як себе захистити перед контролюючими органами?

Continue reading »

Питання: Засновник підприємства надав ПФД, а у 2018 році помер. Через рік спадкоємець це все успадкував. Чи можна ці кошти перевести бухгалтерською довідкою з рахунка 685 на рахунок 422 надходження додаткового капіталу за рішенням зборів, чи потрібно ці кошти повернути спадкоємцю?

Continue reading »

Питання: Приватне підприємство А, має у засновниках фізичну особу Б (20%) і фізичну особу В (50%), а також юридичну особу Г (30%). У цей же час у складі учасників юридичної особи Г перебуває єдина фізична особа Б. 

Засновник – фізична особа Б хоче привести статут у відповідність — продавши частку у статутному капіталі (приватного підприємства А), що належить юридичні особі Г фізичній особі Б. У результаті чого до складу ПП будуть входити дві фізичні особи Б і В по 50%. 

Як це правильно зробити, без податкових наслідків, згідно чинного законодавство, без зайвих податків?

Continue reading »

Питання: ТОВ на загальній системі оподаткування. На 681 врахована з 2015 року заборгованість, яка ніколи не буде повернута і погашена товаром. Контракт «до повного виконання». Які ризики щодо податку на прибуток? Сума дуже велика. Потрібно закрити на дохід? Яким числом і документами? Можливо, є якісь інші рішення? Як вийти з даної ситуації? Можемо зробити будь-які додаткові угоди.

Continue reading »

Питання: Ми постачали у жовтні 2019 року товар контрагенту А, який не оплатив нам вартість останньої поставки та вирішив розірвати з нами договір. У цьому ж місті є інший контрагент Б, з яким у нас вже укладено договір поставки та який може забрати залишки цього товару у контрагента А. Як правильно та яким договором слід оформити таку передачу та які ПН і РК у такому випадку правильно оформити? Контрагенти знаходяться в іншій області і товар повертатися на наш склад не буде, а буде переданий безпосередньо від контрагента А контрагенту Б.

Continue reading »

Питання: Чи можна виплатити дивіденди за 2020 рік? Чи можна виплатити дивіденди за січень 2020 року? Ми отримали прибуток у січні 2020 року і хочемо виплатити його учасникам як дивіденди?

Continue reading »

Питання: До підприємства, ТОВ, подано позов фізичною особою щодо стягнення заборгованості за неповерненою позикою в розмірі 200 тисяч доларів США., до позову додано договір позики та акт приймання грошей у вищезазначеній сумі, датований 2007 роком, підписаний директором ТОВ та фізичною особою. Документи за той період не збереглися, але є підстави вважати, що відповідна сума не була оприбуткована в касі чи на банківський рахунок ТОВ, наразі в обліку немає даних щодо отриманої позики, в обліку не відображено відповідної заборгованості. Яким чином відобразити в обліку заборгованість у разі визнання за рішенням суду, яка відповідальність передбачена законодавством за отримання позики у валюті юридичною особою від фізичної особи, не оприбуткування отриманої валюти, перевищення ліміту готівкових операцій протягом одного дня тощо?

Continue reading »

Книжка про УКРАЇНЦІВ. Справжніх!!!!!!

Питання: Кіпрська компанія власник 100% корпоративних прав українського ТОВ 1 продає всі 100% іншому українському підприємству ТОВ 2. При цьому  80%  вартості активів ТОВ 1 складає вартість складських приміщень, які надаються в оренду, при цьому надання в оренду – основний (та і єдиний) вид господарської діяльності ТОВ 1, та 10% – вартість земельної ділянки.

Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи ратифіковано Законом України № 243-ІХ від 30.10.2019.

Протокол вносить зміни до ст. 13 Конвенції. П. 4: Доходи, одержувані резидентом Договірної Держави від відчуження акцій, які одержують більше ніж 50% їхньої вартості чи більшої частини вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, розташованого в іншій договірній державі, можуть оподатковуватися в іншій Державі.

В перекладі на нашу ситуацію: оскільки кіпрська компанія отримує доход від продажу корпоративних прав ТОВ 1, вартість яких складається з вартості нерухомого майна, від української компанії ТОВ 2, ТОВ 2 має сплатити податок на доходи нерезидента тут в Україні. І ніяка довідка нас вже не рятує…..

Проте! Той же протокол до ст. 13 у п. 5 поміщає виключення, серед іншого: пункт 4 не застосовується, коли нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість), є нерухомим майном, яке є об’єктом господарської діяльності.

          Запитання: чи відома вже точна дата, коли почне працювати вищевказаний протокол? Якщо почне вже дуже невдовзі (ми боїмося, що з 01.01.2020), то чи може ТОВ 1 скористатися виключенням п. 5 ст.13 – нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість) є нерухомим майном, яке є об’єктом господарської діяльності?

Continue reading »

Питання: Між підприємством А-резидент, аудиторська фірма та підприємством Б – нерезидент  укладено договір на послуги з комплексної фінансової перевірки (due diligence) проекту. Підприємство Б є виконавцем  проєкту міжнародної технічної допомоги, в рамках  Закону України «Про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських  Співтовариств» та звільняється в рамках такого договору від нарахування та сплати ПДВ. Проєкт зареєстровано на території України.

Питання, чи буде у підприємства А пільга з податкових  зобов’язань при виконанні комплексної фінансової перевірки?
Continue reading »