Питання: Дві великі іноземні компанії Х та У з офісами за межами України та розгалуженою мережею своїх дочірніх компаній по усьому світу уклали договір, який передбачає виплату бонусів за торгівельними операціями. Усі виплати бонусів відбуваються за межами України. Ми є дочірнім підприємством в Україні. Наша материнська компанія (Данія) виставляє на нас інвойс з формулюванням компенсації бонусів, тобто ці бонуси наша материнська компанія виплатила покупцю (також у Данії) і тепер виставляє нам інвойс з метою компенсації своїх витрат, віднесених на Україну. Ми прямих контрактів з дочірніми компаніями не маємо.
Схема взаємодії наступна: ми, як глобальний постачальник товару, нараховуємо бонуси за продаж нашим покупцям. Наша материнська компанія зібрала обсяги продажів по усій Европі (у тому числі й Україні) одного клієнта і фізично здійснили платіж лише глобальному покупцю в Данії. І тепер наша материнська компанія перевиставила на свої дочірні компанії компенсаційні інвойси за бонусами у частині обсягів продажів окремо взятої країни. У нас на території України є контракт з цим покупцем, але бонуси на території України ми йому не сплачуємо. У цьому випадку платіж здійснює материнська компанія клієнту в Данії, базуючись на глобальних обсягах продажів.
Питання:
- Чи можемо ми здійснити валютний платіж як компенсацію бонусів?
- Якщо ні, то якими нормативними актами ми можемо це аргументувати?
- Якщо так, то яке формулювання має бути в акті (чи в іншому документі) та як себе захистити перед контролюючими органами?