Питання: Підприємство-нерезидент А продає субліцензцію підприємству – резиденту Б.
Підприємство А – Естонська компанія і не є бенефеціарним власником прибутку.
Хто є платником податку на репатріацію та яка ставка такого податку в нашому випадку?
Category Archives: Публікації
Придбання боргу спрощенцем
Питання: Чи може підприємство – платник єдиного податку на 3-й групі без ПДВ купити дебіторську заборгованість у ТОВ платника податку на прибуток?
Це не переуступка. Заборгованість придбана через торги підприємства банкрутства?
Continue reading
Податки на доходи в ІНТЕРНЕТІ
UTEKA (сайт)
https://uteka.ua/ua/publication/commerce-12-xozyajstvennye-operacii-9-nalogi-na-doxody-v-internete
Подарунок для ІСІ
Питання: Чи має право Пайовий недиверсифікований венчурний інвестиційний фонд закритого типу, активи якого перебувають в управлінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами» отримати в подарунок (безоплатно) активи іншої юридичної особи та які податкові наслідки при здійсненні такої операції? Continue reading
Фінансування участі в міжнародній конференції: податкові нюанси
Питання: Юридична особа на загальній системі оподаткування (Сумська ТПП), платник ПДВ, подали заявку на участь в міжнародному проєкті (програмі), через який отримаємо кошти в євро через євроособу – Фонд (умовно – ЄОФ).
Програма передбачає, що ми, як співорганізатор, знайдемо та організуємо приїзд до Словаччини 14 учасників (можуть бути фіз.особи, можуть бути ФОП, можуть бути юридичні особи) на конференцію (переговори тощо). За це ЄОФ перерахує кошти в євро в сумі компенсації вартості 14 авіаквитків і умовно «добових» (не в розумінні коштів на відрядження) за кожен день перебування за кордоном для 14-ти учасників + 25% нам, як організаторам.
Отримані кошти (без 25%), ми повинні перерахувати кожному учаснику окремо, з подальшим звітуванням перед ЄОФ про таке перерахування.
Як я розумію, ми (Сумська ТПП) перераховувати отримані кошти можемо тільки в грн.!!!?
На додаток до цього, в залежності від того, кому ми перераховуємо кошти: фізичній особі, чи ФОП, чи юридичній особі – учаснику конференції, треба цю суму додатково оподатковувати. Якщо фізична особа, то ПДФО та ВЗ, а якщо ФОП та ЮО?
Ми пишемо в платіжному доручені – «компенсація витрат на проїзд та перебування в Словаччині для участі в проекті з … по…».
Чи є від нас якісь додаткові зобов’язання при цьому?
Коли ми отримаємо кошти в євро від ЄОФ, чи повинні ми сплачувати 20% ПДВ? Ми самі на себе виписуємо податкову чи як на неплатника (з яким кодом)? Чи який порядок зараз?
Ми надаємо акт виконаних робіт/послуг, чи яким документом повинні підтвердити здійснення даної події?
Ці кошти не є «технічною допомогою» в розумінні коштів для пільгового оподаткування, яка реєструється в КМУ та має окрему пільгову категорію.
При оподаткуванні податком на прибуток, яка сума коштів буде враховуватися в дохід, а яка у витрати?
Буду додатково вдячна за відповідь з відображенням правильної кореспонденції рахунків при здійсненні даної операції.
Додатково: договір не передбачає жодної посередницької винагороди.
25 % не виділяється окремо, вони «сидять» в сумі договору. Кошторис не буде іти як додаток до договору, ми просто їм надсилаємо для наочності цифри. Повернення «зайвих» коштів не передбачено, їх не буде.
Ми окремо НЕ ЗАРОБЛЯЄМО на цьому. 25% – це той відсоток, на яку ми можемо збільшити кошторис на заплановані заходи (курсові різниці, підвищення вартості палива, збільшення тарифів та ін.) Ніяких комісійних, агентських, які вказані в договорі, як винагорода, не буде! Тільки перерахування коштів для організації трансферів, перекладачів, перельотів, оренду приміщення і т.д. з подальшим перерахуванням фізичній особі, ФОПу чи юридичній особі.
Стягнення за векселями: нюанси
Питання: Частина векселів передана приватному виконавцю, а частина обліковується на 341 рахунку. Вже зараз зрозуміло, що по векселях, переданих приватному виконавцю, ми отримаємо лише невелику частину заборгованості.
- Які проводки робити, коли приватний виконавець поверне нам документи, по яких борг не було стягнуто?
- Чи треба створювати резерв сумнівних боргів по тих векселях, які передані приватному виконавцю?
Нові правила щодо дивідендів
Питання: У 2021 році відбулися зміни по виплаті дивідендів. Тобто 1 січня 2021 року набрала чинності нова редакція пп.14.1.49 ст.14 Податкового кодексу.
Вимоги законодавства, що стосуються виплати дивідендів, різняться залежно від організаційно-правової форми юридичної особи.
Чи дійсно це так?
Якщо так, то підкажіть, будь ласка, які саме зміни у 2021 році?
Продаж за рішенням суду
Питання: Наше підприємство (ОПФ – ПрАТ) знаходиться на загальній системі оподаткування. Станом на сьогодні ми маємо кредиторську заборгованість перед ТОВ (на загальній системі оподаткування), яка складається із заборгованості за товари та неповернутої безвідсоткової позики.
У зв’язку з тим, що у нас немає можливості погасити борг перед ТОВ грошовими коштами, ТОВ пропонує отримати в рахунок боргу нерухоме майно, або вирішувати питання в судовому порядку.
- Якими будуть наслідки оподаткування для ПрАТ у випадку відчуження нерухомого майна за рішенням суду (ПДВ, прибуток)?
- Якими будуть наслідки оподаткування для ПрАТ при реалізації (відчуженні) незавершеного будівництва юридичній особі, фізичній особі (ПДВ, прибуток)?
- Чи обов’язково проводити експертну оцінку нерухомості ПрАТу для продажу або відчуженні майна за рішенням суду?
- Чи виникає оподаткування ПДВ при відчуженні майна за рішенням суду?
Нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомості
Питання: Наше підприємство уклало договір оренди промислового комплексу на 2 роки і 11 місяців. Договір нотаріально не посвідчували, оскільки він укладений на строк до 3-х років. Але в договорі є умова про те, що договір вважатиметься автоматично пролонгованим на тих самих умовах на новий строк, аналогічний первісному строку (тобто 2 роки і 11 місяців).
Якщо скласти ці два строки, то це вже більше 3-х років.
Чи потрібно було з самого початку посвідчувати нотаріально такий договір оренди, оскільки за умови його пролонгації строк оренди перевищуватиме 3 роки?
Ретроспективний договір: нюанси
Питання: Підприємство надає телекомунікаційні послуги. Договір про надання послуг був укладений 09.03.2021. Але згідно зі ст.631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 01.01.2021.
Як вірно оформити акти наданих послуг за січень і лютий 2021 року, (з уточненням в акті, за який місяць надані послуги) чи останнім днем місяця надання послуг (31.01.2021 та 28.02.2021)?
Які можуть бути наслідки в разі оформлення актів 09.03.2021?