Як часто Ви ображаєтеся на людей? Я, наприклад, давно вже не ображався. З того часу, як усвідомив, що в тому немає сенсу. Про це писав і раніше: https://yefimov.com.ua/?p=478.

Та от сьогодні відсутність сенсу у тому, щоб ображатися, хочу пояснити Вам ще й таким. Згадайте як Ви були на похованні знайомого, друга чи родича. Стоїш отак біля труни і згадуєш життя, як зустрічалися, спілкувалися, раділи чи сумували разом і… ображалися. І от на думку приходить нікчемність тих образ у порівнянні зі смертю близької людини. І сам собі кажеш: дурний був, що образився через якусь нікчемну дрібницю; не варто життя того, щоб витрачати його на образи; знав би, що стоятиму отак і думатиму отак, то ніколи не образився б.

Так знаєте ж точно, що неодмінно прийде той час, коли згадаєте усі свої образи і скажете собі: знав би, що стоятиму отак і думатиму отак, то ніколи не образився б.

Є такий фільм «Таємниця смерті». І в ньому є таке: «Якщо щось має значення у порівнянні зі смертю, то воно дійсно має значення».

Тож, якщо Вам захочеться на когось образитися, порівняйте ту образу зі смертю.