EXPERTUS. Головбух (електронне видання)
- із якої дати відлік строків позовної давності на паузі;
- як лічити строки позовної давності після їх відновлення;
- яка роль кредиторів і судів у розрахунку строків
Category Archives: Публікації
Режим використання грантового рахунку
EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство отримало грант на розробку продукту оборонного призначення. Два місяці після отримання коштів велась розробка технічної документації по гранту, зарплата співробітнику виплачувалась з звичайного поточного рахунку, а не з грантового. Чи може підприємство перерахувати кошти по виплаченій зарплаті і податках за травень і червень 2025 з грантового рахунку на поточний рахунок і яке призначення платежу написати?
Податкові наслідки для нерезидента при реорганізації шляхом виділу
EXPERTUS. Головбух
Питання: Підприємство резидент України, засновником якого є нерезидент 100% частки в статутному капіталі, вирішив утворити нове підприємство шляхом виділу (реорганізація шляхом виділу) й передати на баланс нового підприємства деяке нерухоме майно.
Питання:
Які податкові наслідки будуть для нерезидента при такому виділі?
Які податки має сплатити нерезидент?
Відступлення права вимоги і податок на репатріацію
EXPERTUS. Головбух
Питання: Був договір позики від компанії з Кіпру. «Кіпріот» переуступив (цесія) борг компанії з Польщі (тіло + % несплачені). По договору «Поляк» мав оплатити всю суму на Кіпр до 30.04.2023.
Ми (резидент України) оплачували «Поляку» «старі» % з репатріацією 5% Кіпр, а «польські» – 10% до 30.06.2021, так як «Поляк» – не кінцевий бенефіціар, а має оплатити на Кіпр.
Зараз податківці за результатами планової перевірки донараховують ще 5%, бо оплата на «Поляка» (довідки про резидентство є і Кіпр, і Польща). Мотивують тим, що договір підписаний і всі права перейшли. Є після цесії ще тристороння додаткова угода, де вся позика переписана по нових сторонах, і в ній зазначена сума «попередніх» процентів і «Кіпріот» зазначений як кінцевий бенефіціар, але поадктівці це не враховують.
Запит податкового органу під час перевірки
EXPERTUS. Головбух
Питання: При плановій перевірці податкова надає запит, в якому вказує надати копії всіх документів на придбання та списання по всіх матеріальних рахунках, та надати пояснення, в кого придбавалися матеріали і куди використовувалися.
В запиті порушення не зазначено. Чи правомірні дії податкової і чи необхідно надавати копії документів, якщо надано для перевірки оригінали документів?
Розрахунки з поручителем
EXPERTUS. Головбух
Питання: У березні 2020 року між Підприємством (Поручителем) та Кредитором і Боржником було укладено Договір поруки про забезпечення виконання Боржником зобов’язань перед Кредитором, за яким у липні 2020 року, на підставі листа-вимоги Кредитора, Поручителем в повному обсязі було виконано зобов’язання Боржника перед Кредитором.
Відповідно до вимог договору поруки, після виконання Поручителем зобов’язання, забезпеченого порукою, між Кредитором та Поручителем повинен бути підписаний Договір про відступлення права вимоги. У зв’язку із цим повинна була відбутися заміна Первісного Кредитора.
Письмового підтвердження виконання зобов’язання від Первісного Кредитора немає.
Договір про відступлення права вимоги до Боржника на користь Поручителя (Нового Кредитора) не був укладений.
Жоден інший договір, який би регламентував відносини Боржника і Нового Кредитора, не укладався.
Натомість є лист-повідомлення Боржнику від Нового Кредитора, який виконав зобов’язання, про виконання зобов’язання за Боржника.
А також, станом на сьогодні Первісний Кредитор визнаний банкрутом та ліквідований. Тобто, фактично до Нового Кредитора перейшло право вимоги і воно не оскаржувалося Первісним Кредитором.
- Чи достатньо листа-повідомлення Нового Кредитора про перехід до нього прав вимоги, якщо від Первісного Кредитора підтвердження про це відсутнє, а сам Первісний Кредитор ліквідований?
- Яким чином оформити відносини Боржника та Нового Кредитора? Чи можна залишити договір поруки як підставу для зобов’язання між Боржником та Новим Кредитором? Чи можна відносини між Боржником та Новим Кредитором оформити додатковою угодою до договору поруки, у якій викласти істотні умови нового зобов’язання та визначити, в тому числі, порядок пред’явлення вимоги до Боржника, терміни та порядок оплати тощо?
- Чи виникає обов’язок провести дисконтування заборгованості у Нового Кредитора і з якого моменту?
Виплата дивідендів учасникам материнської компанії
EXPERTUS. Головбух
Питання: Українське товариство з обмеженою відповідальністю «А» володіє 100% корпоративних прав свого дочірнього українського приватного підприємства «Б» і є його материнською компанією. Учасники товариства «А», якими є одна фізична особа, громадянин України, та одна юридична особа – нерезидент, вирішили спрямувати чистий прибуток свого дочірнього підприємства «Б» на виплату дивідендів. Будь ласка, проконсультуйте, яким чином учасники материнської компанії «А» можуть отримати дивіденди від свого дочірнього підприємства «Б»: дочірнє підприємство «Б» виплачує дивіденди спочатку материнській компанії «А», яка наступним кроком виплатить отримані від дочірнього підприємства «Б» дивіденди своїм учасникам – громадянину України та компанії-нерезиденту, чи, можливо, дочірнє підприємство «Б» має право виплатити дивіденди безпосередньо учасникам своєї материнської компанії «А» – громадянину України та компанії-нерезиденту, оминаючи виплату дивідендів першим кроком материнській компанії – товариству «А»? За який період можлива виплата дивідендів, якщо дочірнє підприємство з початку своєї діяльності не виплачувало дивідендів жодного разу?
Якщо материнська компанія ТОВ «А» отримає від своєї «дочки» ДП «Б» дивіденди у сумі 1 млн.грн. за результатами 2024 року, то чи може ця материнська компанія виплатити своїм учасникам дивіденди у цьому ж розмірі в 1 млн.грн., якщо вона у своїй фінзвітності (р.2350 форми 2) декларує прибуток за 2024 рік у сумі всього 20 тис.грн.?
Поворотна фінансова допомога: кредитор, пролонгація і дисконтування
EXPERTUS. Головбух
Питання: Постійне представництво нерезидента в Україні надало поворотну фінансову допомогу на 1 рік засновнику (втрачає статус податкового резидента України в цьому році) основної компанії-нерезидента.
Які податкові наслідки для представництва та фізичної особи, якщо фінансова допомога не буде повернена в строк або взагалі не буде повернена?
Чи можливо продовжити дію договору і при цьому не дисконтувати допомогу?
Чи може фізична особа – засновник, повернути цю допомогу компанії-нерезиденту на валютний рахунок за кордоном, щоб це зарахувалося як погашення заборгованості перед представництвом?
Податок на репатріацію і роялті
EXPERTUS. Головбух
Питання: Оплатили недавно за право трансляції каналів на Естонію в доларах. Сьогодні телефонує представник тої компанії і каже, що я мав оплачувати на 15% менше, а 15% заплатити як податок на репатріацію, бо платіж є роялті. Це щомісячний платіж. Я переплатив зараз постачальнику на 15% більше.
Який податок я маю сплатити, на які рахунки, по якому курсу?
Які акти він мені має виставити в наступному місяці, щоб в мене не світилася переплата?
Суборенда землі і спрощена система оподаткування
EXPERTUS. Головбух
Питання: ФОП третя група спрощена система передає в суборенду земельну ділянку для юридичної особи. Чи існує обмеження стосовно площі земельної ділянку?
Якщо ФОП орендує земельну ділянку площею 0,23 га, чи може він передати в суборенду 0,18 га?
Пояснюють, що з загально орендованої площі не можна передавати частину без відокремлення іншого кадастрового номера?
Відповідь: Згідно з п.291.4. ст.291 Податкового кодексу України до третьої групи спрощеної системи оподаткування відносяться, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Водночас, згідно з пп.291.5.3. ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.
У питанні йдеться про оптимальний найменш ризикований спосіб здавати в оренду «допустиму» частину земельної ділянки загальною площею, що перевищує «допустиму» для перебування на спрощеній системі оподаткування.
Ризик у цьому разі полягає в тому, що передача в оренду частини земельної ділянки, меншої встановленого обмеження, позбавляє права такого ФОПа залишатися на спрощеній системі оподаткування, якщо загальна площа земельної ділянки перевищує встановлене обмеження.
Так, в Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами – підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду, затвердженій Наказом ДПС України від 20.02.2012 № 136, податківці зазначають: «…якщо площа майна, яке належить на правах власності фізичній особі та надається в оренду (частина здається фізичною особою – підприємцем, а частина фізичною особою – не суб’єктом господарювання), перевищує норми, встановлені пп. 3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, то така фізична особа – підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Зазначене не забороняє фізичній особі – підприємцю здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування».
Зрозуміло, що в цьому разі ДПС коментує питання, коли одна й та ж особа здає в оренду нерухомість в граничних межах як ФОП-спрощенець, а в межах перевищення, як ФОП на загальній системі. Та загальний напрямок думок податківців прослідковується як фіскальний. Тому в наведеній у питанні ситуації, податківці швидше виходитимуть з того, що частина нерухомого майна здається в оренду ФОПом-спрощенцем, а друга частина здається ним же в позичку, яку теж слід тлумачити як оренду (ч.3 ст.827 ЦК України). Принаймні, це більш очікувана поведінка контролюючого органу, як на мене.
Тому менш ризикованим виходом з цієї ситуації може бути здавання в оренду частини земельної ділянки в межах 0,2 га. А іншу частину бажано використовувати самому і не здавати ані в оренду, ані в позичку. Принаймні юридично.
У вказаній УПК на друге запитання ДПС дала таку відповідь: «фізична особа – підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та здавати частину житлового приміщення в оренду (30 кв. метрів), за умови якщо решта житлового приміщення (120 кв. метрів) не перебуває в оренді».
Отже, в ДПС визнають правомірність передачі в оренду частини нерухомого майна ФОПом-спрощенцем без наслідків анулювання статусу спрощенця.
Тож залишається питання щодо можливості передачі в оренду чи суборенду не всієї земельної ділянки, а її частини. Відповідь на це питання криється у ст.8 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, відповідно до якої орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Отже, передача в суборенду частини орендованої земельної ділянки в межах 0,2 га не позбавляє ФОПа-суборендодавця права перебування на спрощеній системі оподаткування.
О.Єфімов,
Старший Партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов, Брожко та партнери», доктор філософії права, доцент, адвокат, аудитор, доцент кафедри приватного права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді