Виплата невиплачених раніше дивідендів

Питання: Підприємство ТОВ А, резидент України, в 2019 році мав одного засновника, нерезидента – юридичну особу Данії, яка прийняла рішення про виплату дивідендів за 2018 рік в розмірі 26 млн. грн., з яких в грудні 2019 року було перераховано кошти в еквіваленті 16 млн. грн.

Чи обов’язково відображати в балансі заборгованість перед засновником з дивідендів та протягом якого часу необхідно обліковувати відповідну заборгованість, якщо засновник – нерезидент не звертається по виплату та не надає необхідні документи для перерахування дивідендів (витяг з реєстру, реквізити тощо).

У 2020 році змінився склад учасників ТОВ А, в результаті чого корпоративні права ТОВ А розподілені наразі між двома засновниками – резидентом України, ТОВ  Б, частка 90%, та колишнім засновником нерезидентом, який має частку 10%. Наразі зборами учасників ТОВ А, на які не прибув представник учасника – нерезидента, що володіє часткою 10%, прийнято рішення про виплату дивідендів з нерозподіленого прибутку минулих років, що склав 50 млн. грн.

При цьому засновник з часткою 90% вимагає здійснити виплату негайно, а засновник нерезидент не виходить на зв’язок.

Чи може ТОВ А розпочати виплату дивідендів засновнику резиденту, якщо так, то як та протягом якого строку обліковувати частку дивідендів, що має бути виплачена другому засновнику нерезиденту?

Continue reading »

Вексель з великим дисконтом

Питання: Підприємство придбало через торговця цінними паперами чужі векселі з великим дисконтом. Наприклад, вексель номінальною вартість 1 000 000, 00 грн було придбано за 10 000 грн. Сьогодні підприємство не планує пред’являти векселі платнику, а має намір продати їх через Торговця за 30 000 грн за один вексель. Таким чином, прибуток до оподаткування складе 20 000 = 30 000 – 10 000.

Чи можуть бути якісь претензії з боку податкових органів щодо того, що підприємство повинно було у першу чергу пред’явити векселі платнику для оплати, оскільки прибуток міг бути істотно більшим?

Continue reading »

Максимальна виручка ФОПа: як правильно?

Питання: 2 квітня 2020 року вступив в дію закон №540, який збільшив ліміти для ФОПів.

Як правильно визначати дохід ФОПа у 2020р.?

Проблема в наступному: підпункт 4.1.9 ст.4 ПКУ описує один із основних принципів податкового законодавства – принцип стабільності, який означає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Чи означає це, що через деякий час податківці зможуть донараховувати ФОПам зобов’язання за перевищення об’ємів доходів у 2020 році?

Continue reading »

Оренда і комунальні послуги

Питання: ТОВ платник єдиного податку 3 гр. 5%, має на балансі квартири, які планує здавати в оренду. У вартість оренди не входять комунальні послуги. Управляюча компанія надає власникам квартир послуги з утримання будинку та компенсацію комунальних послуг.

Чи може ТОВ укласти тристоронні договори з орендарями та Управляючою Компанією, в яких оренда буде сплачуватися на ТОВ, а обслуговування та комунальні на Управляючу Компанію?

Чи можуть виникнути якісь податкові наслідки для ТОВ (платника єдиного податку)?

Continue reading »

Вексельні розрахунки під час ліквідації

Питання: Два засновники – фізичні особи – мають частки 50х50, одночасно є орендодавцями з 1/2 частками невиділеними земельної ділянки з виробничими будівлями. За період оренди були створені поліпшення об’єкту оренди (передбачені договором). На сьогодні підприємство знаходиться у стані припинення діяльності.

Поліпшення обліковуються як ОЗ (не замортизовані), та як об’єкти будівництва (рах.15.). Є нерозподілений прибуток (рах.44).  

У цьому випадку розрахунок векселем за поліпшення від орендодавця можливий?

Continue reading »

Базис поставки DAP: відповідальність за порушення його умов

Питання: Є Договір з нерезидентом постачальником на постачання товару на умовах DAP, тобто за їх рахунок. Виявилося що 2 роки доставку товару оплачував покупець-резидент.

Яка відповідальність та в якому розмірі  у ТОВ покупця резидента за порушення умов Договору на митниці, ДПС  і т.ін.???

Continue reading »

Переплата на умовах DAP

Питання: Є Договір з нерезидентом постачальником на постачання товару на умовах DAP, тобто за їх рахунок. Виявилося що 2 роки доставку товару оплачував покупець-резидент.

Питання:

  1. Чи можна повернути кошти, посилаючись на Договір?
  2. Чи можливо змінити умови доставки по Договору Додатковою угодою?
  3. З чого треба почати???

Continue reading »

Зміна часток в СК ТОВ і дивіденди

Питання: У ТОВ два учасника. Наразі виплачуються дивіденди за 2003-2008 роки. У той час частки учасників складали 75% і 25%. З 2015 року частки складають 50% на 50% (внаслідок змін, внесених до статуту). При виплаті дивідендів за період 2003-2008 років які треба брати до уваги частки?

Continue reading »

Право на дивіденди, якщо вклад не внесено

Питання: ТОВ зареєстроване в 2018 році зі статутним капіталом 3 млн. грн., учасниками якого є чотири особи з рівними частинами по 25%. Статутний капітал поповнено в розмірі 23 тис. грн однією особою у 2018 році. На сьогодні статут змінено. Статутний капітал зменшено і внесено в повному обсязі всіма учасниками (частка їх не змінювалась, так і залишилась по 25%).

Питання в тому, чи можемо ми розподілити  прибуток, отриманий за результатами 2019 року та виплатити дивіденди?

Continue reading »

Діяльність нерезидента в Україні з точки зору Закону № 466

Питання: Компанія-нерезидент (КН) до моменту набрання чинності Законом № 466 отримала у податковому органі довідку 34-ОПП та відкрила поточний рахунок в українському банку. Розпорядником зазначеного рахунку КН призначила фізичну особу – резидента за довіреністю (право підпису в банку). У подальшому на цей поточний рахунок КН планує отримувати від компанії-резидента 1 (КР1) грошові кошти в оплату за поставлений в Україну за договором купівлі-продажу товар та спрямовувати частину цих коштів компанії-резиденту (КР2) в оплату за раніше придбаний та експортований товар.

Таким чином, є КН, у якої рахунок в українському банку і дві не пов’язані між собою КР. КР1 винен КН за імпортним контрактом і є заборгованість КН за експортним контрактом перед КР2. Розрахунки КН з КР1 і КР2 здійснюються через поточний рахунок, відкритий в українському банку.

Запитання:

  1. Чи зобов’язана КН стати на облік в податковому органі в порядку, передбаченому ПКУ після змін, внесених Законом № 466, у зв’язку з відкриттям поточного рахунку в українському банку?
  2. Чи не вважатимуться дії з управління рахунком КН в українському банку, що вчиняються фізичною особою – резидентом, що діє на підставі довіреності, як діяльність постійного представництва КН (п.14.1.193 ПКУ)?
  3. Чи не будуть оподатковуватися на території України операції КН, описані в ситуації? Якщо так, то за яких умов?
  4. Чи не є КН контрольованою іноземною компанією (КІК) у випадку, якщо КН має укладений договір поставки, в межах якого КР2 експортує в адресу КН готову продукцію, а оплата за експорт здійснюється на користь КР2 з рахунку в українському банку?
  5. Яка звітність має подаватися резидентом чи нерезидентом в описаному випадку, за який період (2020 чи 2021 рік)?
  6. Чи потягне за собою додаткову сплату та нарахування будь-яких податків ця операція для КН, КР1 і КР2, фізичної особи – резидента, що діє на підставі довіреності?

 

Continue reading »