Питання: Благодійна організація має двох засновників, один з яких – Голова фонду. Але обидва мають підписи в банку. Чи можуть обидва виконувати свої обов’язки на безоплатній основі, без отримання ЗП (в Статуті така можливість передбачена)? Чи маємо при цьому подавати повідомлення про прийняття на роботу Засновника фонду?
Category Archives: Публікації
Валютні перевірки під час війни
Питання: У 2017 році був підписаний експортний контракт. Відвантаження товару було у вересні 2017, оплати у травні 2018, червні 2019, грудні 2019 та січні 2020 р.
У лютому 2022 р. приходить перевірка у зв’язку зі строками порушення ВЕД-розрахунків. Виникають наступні питання:
- Чи є строк позовної давності у 1095 днів для перевірок?
- Якщо немає, то який брати строк розрахунків по пені – у 2018 році було 180 днів чи 365 днів.
Підкажіть будь-ласка, чи були мораторії на перевірки у зв’язку з коронавірусом, на перевірки за порушення ВЕД розрахунків?
Активи в Маріуполі
Питання: Наше підприємство станом на 24.02.2022 мало всі активи у місті Маріуполь. Після початку воєнних дій, підприємство повністю втратило контроль за своїми активами.
Як нашому підприємству провести процедуру закриття підприємства (або зупинки господарської діяльності) у зв’язку з втратою активів?
Коли учасник передумав збільшувати статутний капітал
Питання: ТОВ з одним засновником. Зареєстрований і сформований статутний капітал у розмірі 1 000 000 грн. Потім через банк внесли поступово ще 500.000 грн як внесок до статутного фонду. Але збільшення статутного капіталу не зареєстрували.
Після внесення коштів Засновник вирішив не збільшувати статутний капітал, і хоче зняти ці зайво внесені кошти. У квитанціях та виписках банку вказано «внесок до статутного капіталу».
Яким способом можна повернути кошти?
Чи законно це?
Які можуть бути податкові наслідки?
Чи потрібно декларувати інвестиційний прибуток?
Коли номінальна вартість частки суттєво нижча за реальну
Питання: У 2018р. нерезидентом – фізичною особою (громадянин Турецької Республіки) було створено на території України юридичну особу – товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту – ТОВ). Статутний капітал був зареєстрований та внесений у розмірі 1000,00 грн., що дорівнює 100%. Внесок у статутний капітал був внесений виключно у грошовій формі.
Станом на теперішній час на балансі підприємстві рахується активи балансова вартість, яких склала 50 000 000,00 грн., у т.ч. рухоме майно – 20 000 000,00 грн., нерухоме -30 000 000,00 грн. (отримано право власності).
Засновник – нерезидент планує частково продати корпоративні права (виключно у грошовій формі) двом фізичним особам нерезидентам (громадяни Турецької Республіки) та юридичній особі (компанія зареєстрована на території Нідерландів), тобто пропорційне розділити корпоративні права на кожного засновника 25%, та продати за номінальною вартістю по 250 грн. кожному з потенційних учасників ТОВ.
У зв’язку з зазначеним, просимо з’ясувати, які податкові наслідки будуть при продажу частки у статутному капіталі ТОВ – української компанії за номінальною вартістю 250 грн., якщо на балансі підприємства рахується майно на загальну суму 50 000 000,00 грн., чи підпадає зазначена операція під пп. «е» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ?
КІК і щорічна декларація про майновий стан фізичної особи
Питання: Фізична особа – резидент є кінцевим бенефіціарним власником іноземної компанії з часткою 100%. Яким чином це має бути відображено в декларації про майновий стан фізичної особи – резидента, адже така іноземна компанія є контрольованою (КІК)?
Повідомлення про КІК
Питання: З 1 січня 2022 року виникає обов’язок резидентів України повідомляти про участь у КІК. Фізична особа-резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки у КІК або початок здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою відповідно до ст. 392 ПКУ (пп. 392.5.5 ПКУ).
Повідомлення надсилається до ДПС протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).
За буквального прочитання цих правил виходить, що повідомлення подається тільки після факту набуття або втрати контролю над КІК, який настав після 01.01.2022.
Спеціальним законом щодо оподаткування КІК (Закон №466) не визначені перехідні положення для випадків, коли контроль над КІК вже наявний станом на 1 січня 2022 р. Також немає відповідних положень і у п.54 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Роз’яснень податківців наразі теж немає.
Отже, чи потрібно таки подавати до 01.03.2022 повідомлення про контроль над КІК, який був набутий до 01.01.2022?
Continue reading
Зміна головного бухгалтера: на що звернути увагу новому головбуху
Журнал «Головбух» (випуск №01, січень 2022)
Continue reading
Майно і майнові права, як внески до статутного капіталу
Питання: Чим відрізняється внесення нерухомості до статутного капіталу іншого ТОВ, від внесення майнових прав на нерухомість до статутного капіталу іншого ТОВ?
Закон № 1914: зміни в КАС
Журнал «Головбух» (випуск №02, лютий 2022)
Continue reading