Питання: Дві юридичні особи уклали договір про участь в будівництві. Перша юридична особа надає об’єкт під реконструкцію, друга – фінансує будівництво об’єкта. Після закінчення будівництва і уведення об’єкту в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі об’єкта нерухомості другій юридичні особі здійснюватиметься оформлення майнових прав.
Запитання: чи повинен отримувач майнових прав сплачувати при цьому пенсійний збір 1% та при оформленні у нотаріуса державне мито у розмірі 1%?
Питання: У 2019 році два учасники ТОВ вирішили зменшити статутний капітал. В обліку це було відображено за дебетом рахунку 401 та кредитом рахунку 672.
За період з 2019 року до сьогодні заборгованість учасникам не виплачена, немає такої можливості, немає вільних коштів.
Учасники вирішили збільшити статутний капітал на суму його зменшення у 2019 році.
Питання: як без наслідків для ТОВ від контролюючих органів правильно відобразити це в документах ТОВ, щоб здійснити зворотну проводку за дебетом рахунку 672 та кредитом рахунку 401, щоб ніхто нікому не був винен?
Питання: Розрахунки за електроенергію відбуваються через рахунок зі спеціальним режимом використання, тобто 2603. А якщо є рішення суду про стягнення коштів з боржника через виконавчу службу. У рішенні є гроші за електроенергію, судовий збір. Питання, на який рахунок ми можемо отримати гроші? На 2603 чи 2600?
Питання: Директор, перебуваючи у відпустці втратив кошти з КПК на власні потреби: безготівковий розрахунок (зняття готівки не було!).
Чи можна на таку операцію укласти з директором договір ПФД?
Питання: Нерезидент – фізична особа має житлову нерухомість в Україні, яку він хоче здавати в оренди фізичним особам. Згідно з п. 170.1.3 ст. 170 ПКУ нерухомість, яка належить фізичній особі-нерезиденту може передаватися в оренду виключно через фізичну особу-підприємця (ФОП) або юридичну особу-резидента, які будуть виконувати функції представництва такого нерезидента за договором.
Питання:
Питання: Українська компанія хоче викупити у Ірландської компанії позику, наданий ТОВ – резиденту України. Якщо вони куплять позику на загальну суму непогашеної позики + нараховані відсотки + податок на репатріацію, чи доведеться їм самостійно платити утримуваний податок, так як податок виплачується одночасно з виплатою відсотків? Ще раз наголошу, покупець – українська компанія.
Чи може кредитор (Ірландська компанія) написати лист про те, що вони анульовують нараховані й неоплачені відсотки за кредит?
Якщо так, то які додаткові податки від цієї операції потрібно сплачувати?
Питання: Потрібна консультація з питань оподаткування підприємства на спрощеній системі оподаткування.
Підприємство «Два» створено шляхом виділу підприємством «Один» у 2016 році. Разом з основними фондами підприємство «Один» під час виділу передало підприємству «Два» заборгованість перед засновником в частині неповернутої фінансової допомоги.
У 2020 році підприємство «Два» може повернути фінансову допомогу засновнику?
Чи, підприємство «Два» має повернути фінансову допомогу підприємству «Один», а вже підприємство «Один» повертає засновнику?
Які податкові наслідки виникають у підприємства «Один» і «Два»?
Підприємство «Один» і «Два» мають одного й того ж засновника та є платниками єдиного податку?
Питання: Плануємо укласти договір на отримання послуг. Які послуги отримувати менш ризиковано з точки зору конфліктів з контролюючими органами: інформаційні чи консультаційні?
Питання: ФОП 3-ї групи з видом діяльності 68.20 (надання в оренду нерухомого майна) надає в оренду нерухоме майно загальною площею 300 кв. м. Виникла потреба надати в оренду ще 100 кв. м. На загальну систему переходити ФОП не хоче.
Чи можна, залишившись на 3-й групі, передати в управління всю нерухомість 400 кв. м. за договором довірчого управління як від фізичної особи чи від ФОП?
Питання: Чи можливо передоплату від Покупця зарахувати як штрафні санкції, у випадку відмови Покупця від поставки йому товару?
Якщо так, то як це зробити у бух. обліку. Покупець за умовами договору сплатив передоплату 30% від договору. Наразі ця оплата віднесена на рах.361. Далі Покупець відмовився від подальшої оплати та поставки товару.
Відповідно до нашого договору, «у випадку прострочення по оплаті Товару за Договором Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення за весь строк прострочення. У випадку невиконання грошового зобов’язання по оплаті Товару протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту настання терміну його виконання, з 6 (шостого) календарного дня прострочення оплати за Товар Покупцю додатково нараховується штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, а з 30-го календарного дня прострочення оплати за Товар – штраф в розмірі 50% від суми заборгованості. але не менше сплаченої Покупцем передоплати. У випадку нарахування Покупцю штрафу і пені одночасно, стягненню підлягають і штраф, і пеня»?