EXPERTUS. Головбух

Питання: Підприємство з контрагентами здійснює обмін первинними документами електронними каналами за використанням ЕЦП. Доволі поширеною є ситуацію, коли від продавців та постачальників послуг підприємство отримує акти наданих послуг «наперед». Наприклад, 20 вересня 2023 року Підприємство отримало акт за послуги з реклами за вересень 2023 р., датований постачальником послуг 30 вересня 2023 р. і підписаний ЕЦП 20 вересня 2023 р. Або поширена інша ситуація, коли підприємство запитує у контрагента дублікати документів за попередні періоди, наприклад, 2022 рік, а контрагент надсилає замість паперових документів електронні за такі попередні періоди, наприклад, 2022 рік з накладеним ЕЦП поточною датою.

ПКУ містить чітке посилання, що датою підписання електронного документа є дата, яка зазначена в документі, і не має значення час, коли був накладений електронний підпис. У той же час Закон України про БО та ФЗ не містить на разі посилань на те, коли має складатися первинний документ, але підставою для відображення даних в обліку є належним чином складений первинний документ.

У той же час наше підприємство вбачає у такому підході контрагентів до складання і підписання первинний документів формальний ризик визнання їх недійсними. Адже, якщо документ стосувався попередніх періодів, але підписаний ЕЦП поточною датою, це означає, що підприємство не мало на той момент у розпорядженні такого документа і не мало право відображати господарську операцію. Так само, коли документ виписується «наперед», є формальний ризик визнання документа недійсним через те, що послуги, яких стосується такий складений наперед документ станом на дату його підписання не надані в повному обсягу.

Чи є якісь позиції Мінфіну та ДПС стосовно подібних речей у порядку складання та підписання ЕЦП первинних документів, як у наведеній вище ситуації?

   Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Є автор твору. Є замовник-видавництво з Узбекистану. Вони хочуть укласти договір з такими умовами: «Правовласник надає Видавництву на 5 (п’ять) років права: перекладати Твір на узбецьку мову; відтворювати, видавати переклад Твору («Переклад») у формі книги у м’якій та у твердій обкладинці необмеженим накладом («Книга»); розповсюджувати Книгу на території Республіки Узбекистан («Територія»), на умовах цього Договору».

«Видавництво виплатить правовласнику безповоротний аванс (в доларах США), що включає комісію Агента. Також Видавництво виплатить Правовласнику 7% (сім відсотків) вартості всіх надрукованих примірників. Перший тираж складатиме мінімум 2000 примірників».

Як краще підписати договір: від фізичної особи чи від ФОПа (автор є ФОПом платником єдиного податку 3-ї групи)?

Ще є можливість підписати договір через агента, що теж зареєстрований як ФОП на 3-й групі єдиного податку. Цікаво дізнатись вашу професійну думку з цього питання?

   Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

1. Питання: чи можливо придбати юридичній особі житлову нерухомість за кордоном (наприклад, Польща)?Які податкові наслідки для юридичної особи в цьому випадку?

   І чи можна потім цю нерухомість передати засновнику в рахунок дивідендів?

   І тут які податкові наслідки?

   Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: У 2018 році було засновано ТОВ «ГІ» фізичними особами: українець – 15% та німець – 85%, зі статутним капіталом 14 млн.грн. (внесли на рахунок).

ТОВ «ГІ» перебуває на спрощеній системі оподаткування, 3-тя група – 5%.

За весь період, господарська діяльність ТОВ, крім придбання корпоративних прав, не здійснювалася.

ТОВ «ГІ» придбало в 2019 році за 14 млн. грн. 100% корпоративних прав ТОВ «ГЩЗ».

З 24.02.2022 по 01.09.2023 ТОВ «ГЩЗ» має кредиторську заборгованість 30 млн. грн. і частина кредиторів подала до суду.

З метою погашення заборгованостей ТОВ «ГІ» має намір продати 50% корпоративних прав ТОВ «ГЩЗ» за 60 млн. грн. і погасити борги ТОВ «ГЩЗ» шляхом збільшення статутного капіталу на 30 млн. грн.

У подальшому засновники ТОВ «ГІ» хочуть повернути (вивести 14 млн.) свої внески в статутний капітал ТОВ «ГІ», а на залишок коштів 16 млн. придбати корпоративні права ТОВ «Х».

Питання:

1. Наскільки я розумію, при продажу корпоративних прав юридичною особою, яка перебуває на загальній системі оподаткування, податок на прибуток виникає на різницю вартості купівлі/продажу корпоративних прав і якщо різницю витратити на послуги або інвестувати (купити частку корпоративних прав ТОВ «Х» чи збільшити статутний капітал ТОВ «ГЩЗ») то податків до сплати не виникає?
2. Враховуючи, що ТОВ «ГІ» перебуває на спрощеній системі оподаткування (3-тя група – 5% до 8 млн. річна виручка) і отримає 60 млн. за продаж 50% корпоративних прав, чи автоматично податкова переведе на загальну систему або нарахує до сплати 5% від 8 млн. і переведе на загальну систему?
3. В яких випадках і в якому обсязі засновники мають право повернути (вивести 14 млн.) свої внески в статутний капітал і які податкові зобов’язання виникнуть у фізичних осіб та ТОВ «ГІ»?
4. Які виникають податкові наслідки для учасників – фізичних осіб при продажу своєї частки ТОВ за мінімальною/символічною ціною?

   Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Від підприємства отримувалися товари по договору поставки. У бухгалтерському обліку поставки відображені за документами розрахунків (рахунок, прибуткова накладна).

Остання операція з оплати по даному договору проведена 21.02.2022.

Але у жовтні 2023 року спливає три роки з дати поставки товару від цієї організації, який досі не оплачений.

З якої дати відраховувати позовну давність: з дати поставки чи дати останньої оплати?

  Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Юридична особа на загальній системі оподаткування, платник ПДВ планує викупити боргове зобов’язання іншої фізичної особи (відступлення права вимоги за іпотечним договором) у фінансової компанії. Сума боргу 100 тис грн., яку викуповує за 20 тис грн.

Впродовж якого часу покупець (ЮРИДИЧНА особа) боргового зобов’язання має право вимагати у боржника (фізичної особи) погашення боргу?

Якщо боржник не буде мати змоги погасити заборгованість, які наслідки для покупця?

Чи будуть виникати додатково у покупця податкові зобов’язання перед державою, які саме?

Чи буде дисконтування?

  Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Фізична особа планує викупити боргове зобов’язання іншої фізичної особи (відступлення права вимоги за іпотечним договором) у фінансової компанії. Сума боргу 100 тис грн., яку викуповує за 20 тис. грн.

Впродовж якого часу покупець (фізична особа) боргового зобов’язання має право вимагати у боржника (фізичної особи) погашення боргу?

Якщо боржник не буде мати змоги погасити заборгованість, які наслідки для покупця?

Чи будуть виникати додатково у покупця податкові зобов’язання перед державою: ПДФО і ВЗ?

Чи буде дисконтування?

  Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: При наданні інтернет послуг покупцем можуть виявитися громадяни або підприємства різних країн світу. Треба буде укладати договори на послугу.

Які обов’язкові реквізити (копії документів чи персональні дані фізичних осіб з інших країн світу) повинна брати у замовника, щоб не порушити тим самим Закон «Про захист персональних даних» як тієї країни з якої буде громадянин чи юридична особа, так і з боку законодавства України?

Як убезпечитися при укладені договорів, щоб не натрапити тим самим на судові позови з боку громадян інших країн, тобто які дані або копії документів я можу в них запитувати і затребувати, а які не маю права?

І чи взагалі я, як майбутній ФОП, повинна брати копії якихось документів, чи просто шаблон договору надаю в інтернет-ресурсі, а замовник сам вписує свої дані (але тоді я не знаю правдиві вони чи ні), тому що мені зберігати копії та дані замовників не має ніякого інтересу, це тягне наслідки по ЗУ «Про захист персональних даних», а мені не хочеться відповідати за збереження чи якимсь чином витік інформації і потім мати негативні наслідки для себе. Адже ніхто не застрахований від шахрайських втручань. Мені потрібний буде лише договір, за яким я зобов’язуюсь надати послугу замовнику, а він її оплатити.
Як налаштувати діяльність з нуля як майбутньому ФОПу чи самозайнятій особі, і яким чином складати договори з міжнародними замовниками щоб не порушувати ЗУ «Про захист персональних даних»?

Як правильно налаштувати і що передбачити у своїй діяльності, якщо по факту мені не потрібні персональні дані своїх замовників, крім оплати за мою послугу?

Які пункти в договорі мають бути присутні, чи які не варто прописувати, що не варто робити при контакті із замовниками?

Які органи в Україні перевіряють і слідкують за порушення дотримання законодавства «Про захист персональних даних»?

Чи існує такий орган, чи проводить він перевірки, чи може норми закону діють тільки на папері і формально?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: ФОП, які зареєстровані на тимчасово окупованих територіях.

Чи можуть виникнути проблеми з укладанням контрактів з такими ФОПами?

Та чи обов’язково потрібно змінювати адресу реєстрації?

Якщо потрібно, то яким чином це зробити, якщо особа не є ВПО?

Continue reading »

EXPERTUS. Головбух

Питання: Чи може ФОП на 2 групі єдиного податку з розрахункового рахунку надсилати благодійну допомогу ЗСУ?

Які можуть бути податкові наслідки?

Думка податківців: вважають, що потрібно перейти зі спрощеної системи на загальну і надають таке роз’яснення:

«ФОП – єдинник мусить перейти на сплату інших податків і зборів, якщо провадить види діяльності, яких не зазначили у свідоцтві платника єдиного податку. Перейти потрібно з першого числа місяця, що настає за звітним періодом, в якому провадив ці види діяльності (пп.7 пп. 298.2.3 Податкового кодексу України).

Благодійна діяльність – це добровільна особиста допомога, яка не передбачає: одержання прибутку; винагороди чи компенсації від імені або за дорученням бенефіціара.         

Громадянина  як учасника цивільних відносин вважають фізичною особою. Фізособа може провадити підприємницьку діяльність, якщо вона має повну цивільну дієздатність.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність суб’єкта господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України). Учасниками цивільних відносин під час здійснення благодійної діяльності є дієздатні фізичні особи.

Благодійну діяльність не можна надавати в межах підприємницької діяльності фізособа – підприємців».

Continue reading »